Historia Calamitatum - Rise Against

Even though we know, yeah,

We know,

Our time has almost come,

We’re all overdue.

Can there be a place to call our own?

Can there be a road that takes us home?

We toe the line (toe the line).

We go along (we go along).

We toe the line

To you now.

When it rains it pours

Like summer storms, the skies as grey as leaves.

The rivers flood the banks and spill into the streets.

But the people laughed and swore that they’d restore

The city piece by piece.

And then the clouds gave way as if to agree;

When it rains it pours.

The mystery unknown now unfolds,

The life that we once owned, first bought, then sold.

Like messengers of war, we’ve no control.

To oceans unexplored,

This ship sails through.

We toe the line (toe the line).

We go along (we go along).

We toe the line

To you now.

When it rains it pours

Like summer storms, the skies as grey as leaves.

The rivers flood the banks and spill into the streets.

But the people laughed and swore that they’d restore

The city piece by piece.

And then the clouds gave way as if to agree;

When it rains it pours.

It pours.

(It pours).

When it rains it pours,

When they die we mourn,

When it hit, we swore,

Now we want not more.

Like a saint re-born,

Like a rose in a storm,

Like a child un-born,

A child un-born…

It’s the coin we’re tossing into the well,

It’s misfortune that we could not foretell,

It’s the dry spell.

When it rains it pours

Like summer storms, the skies as grey as leaves.

The rivers flood the banks and spill into the streets.

But the people laughed and swore that they’d restore

The city piece by piece.

And then the clouds gave way as if to agree;

When it rains it pours.

It pours,

When it rains it pours.

Хоча ми знаємо, так,

Ми знаємо,

Наш час майже настав,

Ми всі прострочені.

Чи є куди зателефонувати нам?

Чи може бути дорога, яка приведе нас додому?

We toe the line (toe the line).

Ми їдемо (ми їдемо взаємодії).

Ми дотримуємося лінії

Вам зараз.

Коли йде дощ, проливає

Як літні шторми, небо сіре, як листя.

Річки розливаються по берегах і виливаються на вулиці.

Але люди сміялися і клялися, що відновлять

Місто по частинах.

А потім хмари розступилися, ніби згодилися;

Коли йде дощ, проливає.

Таємниця невідома тепер розкривається,

Життя, яким ми колись володіли, спочатку купили, а потім продали.

Як посланці війни, ми не контролюємо.

До невивчених океанів,

Цей корабель пропливає.

We toe the line (toe the line).

Ми їдемо (ми їдемо взаємодії).

Ми дотримуємося лінії

Вам зараз.

Коли йде дощ, проливає

Як літні шторми, небо сіре, як листя.

Річки розливаються по берегах і виливаються на вулиці.

Але люди сміялися і клялися, що відновлять

Місто по частинах.

А потім хмари розступилися, ніби згодилися;

Коли йде дощ, проливає.

Він розливається.

(Він ллється).

Коли йде дощ, він ллє,

Коли вони вмирають, ми сумуємо,

Коли це вдарило, ми поклялися,

Тепер ми не хочемо більше.

Як святий відродився,

Як троянда у бурі,

Як ненароджена дитина,

Ненароджена дитина…

Це монета, яку ми кидаємо в колодязь,

Це нещастя, яке ми не могли передбачити,

Це засуха.

Коли йде дощ, проливає

Як літні шторми, небо сіре, як листя.

Річки розливаються по берегах і виливаються на вулиці.

Але люди сміялися і клялися, що відновлять

Місто по частинах.

А потім хмари розступилися, ніби згодилися;

Коли йде дощ, проливає.

Він ллється,

Коли йде дощ, проливає.