Zefiro torna - Rinaldo Alessandrini, Клаудио Монтеверди

Zefiro torna, e’l bel tempo rimena

E i fiori e l’erbe, sua dolce famiglia

E garrir Progne, e pianger Filomena

E primavera candida e vermiglia

Ridono i prati, e’l ciel si rasserena;

Giove s’allegra di mirar sua figlia;

L’aria, e l’acqua, e la terra è d’amor piena;

Ogni animal d’amar si riconsiglia

Ma per me, lasso!, tornano i più gravi

Sospiri, che del cor profondo tragge

Quella ch’al ciel se ne portò le chiavi;

E cantar augelletti, e fiorir piagge

E’n belle donn oneste atti soavi

Sono un desrto, e fere aspre e selvagge

Зефіро повертається, а гарна погода залишається

І квіти, і трави, його мила родина

І Пронь гаррітиме, і Філомена заплаче

І весняна біла і червона

Луки сміються, а небо прояснюється;

Юпітер щасливий бачити дочку;

Повітря, і вода, і земля повні любові;

Рекомендується кожна тварина любові

Але до мене, ласо!, повертаються найсерйозніші

Зітхає, що тягне з глибокого серця

Той, що взяв ключі від неба;

І співають пташки, і цвітуть piagge

Це красива чесна жінка з ніжними вчинками

Я десерт, лютий і дикий