Ice - Rick Wakeman

With your mercury mouth in the missionary times

And your eyes like smoke and your prayers like rhymes

And your silver cross, and your voice like chimes

Oh, who among them do they think could bury you?

With your pockets well protected at last

And your streetcar visions which you place on the grass

And your flesh like silk, and your face like glass

Who among them do they think could carry you?

Sad-eyed lady of the lowlands

Where the sad-eyed prophet says that no man comes

My warehouse eyes, my Arabian drums

Should I leave them by your gate

Or, sad-eyed lady, should I wait?

With your sheets like metal and your belt like lace

And your deck of cards missing the jack and the ace

And your basement clothes and your hollow face

Who among them can think he could outguess you?

With your silhouette when the sunlight dims

Into your eyes where the moonlight swims

And your match-book songs and your gypsy hymns

Who among them would try to impress you?

Sad-eyed lady of the lowlands

Where the sad-eyed prophet says that no man comes

My warehouse eyes, my Arabian drums

Should I leave them by your gate

Or, sad-eyed lady, should I wait?

The kings of Tyrus with their convict list

Are waiting in line for their geranium kiss

And you wouldn’t know it would happen like this

But who among them really wants just to kiss you?

With your childhood flames on your midnight rug

And your Spanish manners and your mother’s drugs

And your cowboy mouth and your curfew plugs

Who among them do you think could resist you?

Sad-eyed lady of the lowlands

Where the sad-eyed prophet says that no man comes

My warehouse eyes, my Arabian drums

Should I leave them by your gate

Or, sad-eyed lady, should I wait?

Oh, the farmers and the businessmen, they all did decide

To show you where the dead angels are that they used to hide

But why did they pick you to sympathize with their side?

Oh, how could they ever mistake you?

They wished you’d accepted the blame for the farm

But with the sea at your feet and the phony false alarm

And with the child of a hoodlum wrapped up in your arms

How could they ever, ever persuade you?

Sad-eyed lady of the lowlands

Where the sad-eyed prophet says that no man comes

My warehouse eyes, my Arabian drums

Should I leave them by your gate

Or, sad-eyed lady, should I wait?

With your sheet-metal memory of Cannery Row

And your magazine-husband who one day just had to go

And your gentleness now, which you just can’t help but show

Who among them do you think would employ you?

Now you stand with your thief, you’re on his parole

With your holy medallion which your fingertips fold

And your saintlike face and your ghostlike soul

Oh, who among them do you think could destroy you

Sad-eyed lady of the lowlands

Where the sad-eyed prophet says that no man comes

My warehouse eyes, my Arabian drums

Should I leave them by your gate

Or, sad-eyed lady, should I wait?

Своїми ртутними вустами в місіонерські часи

І твої очі, як дим, а твої молитви як вірші

І твій срібний хрест, і твій голос, як куранти

О, хто з них, на їхню думку, міг би вас поховати?

Зрештою, ваші кишені добре захищені

І ваші бачення трамвая, які ви розміщуєте на траві

І твоє тіло, як шовк, і твоє обличчя, як скло

Хто з них, на їхню думку, міг би нести вас?

Жінка низин із сумними очима

Де пророк із сумними очима каже, що ніхто не приходить

Мої складські очі, мої арабські барабани

Чи варто залишити їх біля твоїх воріт

Або, леді з сумними очима, мені почекати?

З твоїми простирадлами, як металом, і твоїм поясом, як мереживом

А у вашій колоді карт не вистачає валета й туза

І твій підвальний одяг і твоє поглиблене обличчя

Хто з них може подумати, що він зможе вас перевершити?

З твоїм силуетом, коли тьмяніє сонячне світло

В твої очі, де пливе місячне світло

І ваші сірникові пісні, і ваші циганські гімни

Хто з них спробує вразити вас?

Жінка низин із сумними очима

Де пророк із сумними очима каже, що ніхто не приходить

Мої складські очі, мої арабські барабани

Чи варто залишити їх біля твоїх воріт

Або, леді з сумними очима, мені почекати?

Царі Тіру зі списком засуджених

Чекають у черзі на поцілунок із геранню

І ви б не знали, що це станеться так

Але хто з них насправді хоче просто поцілувати вас?

З полум’ям дитинства на твоєму опівночному килимку

І ваші іспанські манери, і мамині наркотики

І твій ковбойський рот і твої комендантські пробки

Як ви думаєте, хто з них міг би протистояти вам?

Жінка низин із сумними очима

Де пророк із сумними очима каже, що ніхто не приходить

Мої складські очі, мої арабські барабани

Чи варто залишити їх біля твоїх воріт

Або, леді з сумними очима, мені почекати?

О, фермери і бізнесмени, вони всі вирішили

Щоб показати вам, де мертві ангели, яких вони колись ховалися

Але чому вони вибрали вас, щоб симпатизувати їхній стороні?

О, як вони могли помилятися?

Вони хотіли, щоб ви погодилися з виною за ферму

Але з морем біля твоїх ніг і фальшивою помилковою тривогою

І з дитиною худія, загорнутою на обіймах

Як вони могли коли-небудь переконати вас?

Жінка низин із сумними очима

Де пророк із сумними очима каже, що ніхто не приходить

Мої складські очі, мої арабські барабани

Чи варто залишити їх біля твоїх воріт

Або, леді з сумними очима, мені почекати?

З вашою металевою пам’яттю Cannery Row

І ваш журнальний чоловік, який одного дня просто мав піти

І ваша лагідність зараз, яку ви просто не можете не показати

Як ви думаєте, хто з них би вас працевлаштував?

Тепер ви стоїте зі своїм злодієм, ви на його умовно-дострокового звільнення

З твоїм святим медальйоном, який складають кінчики пальців

І твоє святе обличчя, і твоя примарна душа

О, як ви думаєте, хто з них міг би вас знищити

Жінка низин із сумними очима

Де пророк із сумними очима каже, що ніхто не приходить

Мої складські очі, мої арабські барабани

Чи варто залишити їх біля твоїх воріт

Або, леді з сумними очима, мені почекати?