ATEMZUG - Richter, Konsti

Es sind Geschichten die das Leben schreibt

Wir dachten bis in alle Ewigkeit, doch der Teufel sucht dir die Gelegenheit

Denn heute weiß ich, dass mit uns konnte kein Märchen sein

Ganz am Anfang war das wenig viel

Doch niemand wusste ganz genau wohin der Regen zieht

Es tut mir leid, dass ich den Sturm nicht mehr verhindern konnte

Doch aus der dicken Luft wurd' eine Gewitterwolke

Ich kann heut atmen, denn die Luft ist rein

Was niemals war kann noch passieren, aber es muss nicht sein

Ich komm schon klar, hast du kapiert, ich will nicht lustig sein

Und hab die Narben schon kaschiert, weil ich die Schuld nicht teil'

Du hast es hin und mir dann vorgeworfen, doch dabei nie bedacht wofür die

ganzen Worte sorgen

Denn du warst blind, doch konntest immernoch die Lücken sehen

Was ich dir gab hast du genomm', doch nie zurückgegeben

Mein Herz, es brennt, getränkt von meiner Liebe zu dir

Mein Herz verdrängt, betäubt durch seine Wunden von dir

Mein Herz erkennt und pumpt den letzten Funken in’s Blut

Denn Schatten und Licht trennen nur mein Atemzug

Und denk jetzt nicht, dass ich daran verbitter'

Ich mach das nicht für mich, ich mach, dass du dich dran erinnerst

Dass du verstehst worum es geht, du wolltest weg, doch bist noch in der Gegend

unterwegs

Ich war lediglich Plan B, «geh mir aus dem Weg» war deine Antwort als ich dich

gebeten hab mich zu verstehen

Du bist ein Drama ohne Happy End, weil du jedes Mal nur an dich selber denkst

Ja, ich bin kaputt gegang', doch bau mich auf, tausch mich aus (bitte tausch

mich aus)

Ich wollte gehen, doch hab es immer wieder nicht geschafft

Weil dein Lachen mich schon innerlich vergiftet hat

Ich war mir sicher, dass du mich nicht lieben lässt

Doch mit verschränkten Armen hält man sich an niemand fest

Gib mir den Stift und einen Block, ich krieg dich aus der Wohnung,

aber nicht aus meinem Kopf

Mein Herz, es brennt, getränkt von meiner Liebe zu dir

Mein Herz verdrängt, betäubt durch seine Wunden von dir

Mein Herz erkennt und pumpt den letzten Funken in’s Blut

Denn Schatten und Licht trennen nur mein Atemzug

Mein Herz es brennt, mein Herz verdrängt, mein Herz erkennt

Das Leben lässt dir nicht nur diese eine Wahl

Oh, du stehst, oh, du fällst und leidest Höllenqualen

Klammerst dich nur noch an die Hoffnung, dass der Bann endlich bricht

Doch zwischen Schwäche und Mut liegt nur ein Atemzug

Це історії, які пише життя

Ми думали цілу вічність, але диявол шукає для вас можливість

Бо сьогодні я знаю, що з нами не могло бути казки

На самому початку це було небагато

Але ніхто точно не знав, куди йде дощ

Мені шкода, що я не міг більше запобігти шторму

Але густе повітря перетворилося на грозову хмару

Сьогодні я можу дихати, бо повітря чисте

Те, чого ніколи не було, все ще може статися, але це не обов’язково

Зі мною все буде добре, ти розумієш, я не хочу смішити

І я вже замазала шрами, бо не поділяю провини

Ви тоді звинуватили мене в цьому, але ніколи не замислювалися, для чого вони потрібні

цілі слова тривога

Тому що ти був сліпим, але ти все одно міг бачити прогалини

Ти взяв те, що я тобі дав, але ніколи цього не повернув

Моє серце, воно горить, просочене моєю любов'ю до тебе

Моє серце пригнічене, заніміле від ран від тебе

Моє серце впізнає і останню іскру пускає в кров

Бо лише моє дихання розділяє тінь і світло

І не думай тепер, що я гіркий через це"

Я роблю це не для себе, я змушую вас пам'ятати про це

Щоб ви зрозуміли, про що йдеться, ви хотіли піти, але ви все ще в районі

на дорозі

Я був просто планом Б, «забирайся з мого шляху», — була твоя відповідь, коли я тебе побачив

попросив мене зрозуміти

Ви — драма без щасливого кінця, тому що щоразу думаєте лише про себе

Так, я зламався, але збудуйте мене, обміняйте мене (будь ласка, обміняйте

я геть)

Я хотів піти, але не міг знову і знову

Тому що твій сміх уже отруїв мене зсередини

Я був упевнений, що ти не дозволиш мені тебе любити

Але зі схрещеними руками ти ні за кого не тримаєшся

Дай мені ручку і блокнот, я виведу тебе з квартири

але не з голови

Моє серце, воно горить, просочене моєю любов'ю до тебе

Моє серце пригнічене, заніміле від ран від тебе

Моє серце впізнає і останню іскру пускає в кров

Бо лише моє дихання розділяє тінь і світло

Серце горить, серце тисне, серце впізнає

Життя не дає вам лише одного вибору

Ой ти стоїш, ой ти падаєш і терпиш пекло

Просто чіпляючись за надію, що чари нарешті зруйнуються

Але між слабкістю і мужністю є лише подих