Faroeste Caboclo - Renato Russo

Não tinha medo o tal João de Santo Cristo

Era o que todos diziam quando ele se perdeu

Deixou pra trás todo o marasmo da fazenda

Só pra sentir no seu sangue o ódio que Jesus lhe deu

Quando criança só pensava em ser bandido

Ainda mais quando com um tiro de soldado o pai morreu

Era o terror da cercania onde morava

E na escola até o professor com ele aprendeu

Ia pra igreja só pra roubar o dinheiro

Que as velhinhas colocavam na caixinha do altar

Sentia mesmo que era mesmo diferente

Sentia que aquilo ali não era o seu lugar

Ele queria sair para ver o mar

E as coisas que ele via na televisão

Juntou dinheiro para poder viajar

De escolha própria, escolheu a solidão

Comia todas as menininhas da cidade

De tanto brincar de médico, aos doze era professor

Aos quinze, foi mandado pro reformatório

Onde aumentou seu ódio diante de tanto terror

Não entendia como a vida funcionava

Discriminação por causa da sua classe e sua cor

Ficou cansado de tentar achar resposta

E comprou uma passagem, foi direto a Salvador

E lá chegando foi tomar um cafezinho

E encontrou um boiadeiro com quem foi falar

E o boiadeiro tinha uma passagem e ia perder a viagem

Mas João foi lhe salvar

Dizia ele: «Estou indo pra Brasília

Neste país lugar melhor não há

Tô precisando visitar a minha filha

Eu fico aqui e você vai no meu lugar»

E João aceitou sua proposta

E num ônibus entrou no Planalto Central

Ele ficou bestificado com a cidade

Saindo da rodoviária, viu as luzes de Natal

«Meu Deus, mas que cidade linda

No Ano-Novo eu começo a trabalhar»

Cortar madeira, aprendiz de carpinteiro

Ganhava cem mil por mês em Taguatinga

Na sexta-feira ia pra zona da cidade

Gastar todo o seu dinheiro de rapaz trabalhador

E conhecia muita gente interessante

Até um neto bastardo do seu bisavô

Um peruano que vivia na Bolívia

E muitas coisas trazia de lá

Seu nome era Pablo e ele dizia

Que um negócio ele ia começar

E Santo Cristo até a morte trabalhava

Mas o dinheiro não dava pra ele se alimentar

E ouvia às sete horas o noticiário

Que sempre dizia que o seu ministro ia ajudar

Mas ele não queria mais conversa

E decidiu que, como Pablo, ele ia se virar

Elaborou mais uma vez seu plano santo

E sem ser crucificado, a plantação foi começar

Logo logo os maluco da cidade souberam da novidade

«Tem bagulho bom ai!»

E João de Santo Cristo ficou rico

E acabou com todos os traficantes dali

Fez amigos, frequentava a Asa Norte

E ia pra festa de rock, pra se libertar

Mas de repente

Sob uma má influência dos boyzinho da cidade

Começou a roubar

Já no primeiro roubo ele dançou

E pro inferno ele foi pela primeira vez

Violência e estupro do seu corpo

«Vocês vão ver, eu vou pegar vocês»

Agora o Santo Cristo era bandido

Destemido e temido no Distrito Federal

Não tinha nenhum medo de polícia

Capitão ou traficante, playboy ou general

Foi quando conheceu uma menina

E de todos os seus pecados ele se arrependeu

Maria Lúcia era uma menina linda

E o coração dele pra ela o Santo Cristo prometeu

Ele dizia que queria se casar

E carpinteiro ele voltou a ser

«Maria Lúcia pra sempre vou te amar

E um filho com você eu quero ter»

O tempo passa e um dia vem na porta

Um senhor de alta classe com dinheiro na mão

E ele faz uma proposta indecorosa

E diz que espera uma resposta, uma resposta do João

«Não boto bomba em banca de jornal

Nem em colégio de criança isso eu não faço não

E não protejo general de dez estrelas

Que fica atrás da mesa com o cu na mão

E é melhor senhor sair da minha casa

Nunca brinques com um Peixes de ascendente Escorpião»

Mas antes de sair, com ódio no olhar, o velho disse

«Você perdeu sua vida, meu irmão»

«Você perdeu a sua vida meu irmão

Você perdeu a sua vida meu irmão

Essas palavras vão entrar no coração

Eu vou sofrer as consequências como um cão»

Não é que o Santo Cristo estava certo

Seu futuro era incerto e ele não foi trabalhar

Se embebedou e no meio da bebedeira

Descobriu que tinha outro trabalhando em seu lugar

Falou com Pablo que queria um parceiro

E também tinha dinheiro e queria se armar

Pablo trazia o contrabando da Bolívia

E Santo Cristo revendia em Planaltina

Mas acontece que um tal de Jeremias

Traficante de renome, apareceu por lá

Ficou sabendo dos planos de Santo Cristo

E decidiu que, com João ele ia acabar

Mas Pablo trouxe uma Winchester-22

E Santo Cristo já sabia atirar

E decidiu usar a arma só depois

Que Jeremias começasse a brigar

Jeremias, maconheiro sem-vergonha

Organizou a Rockonha e fez todo mundo dançar

Desvirginava mocinhas inocentes

Se dizia que era crente mas não sabia rezar

E Santo Cristo há muito não ia pra casa

E a saudade começou a apertar

«Eu vou me embora, eu vou ver Maria Lúcia

Já tá em tempo de a gente se casar»

Chegando em casa então ele chorou

E pro inferno ele foi pela segunda vez

Com Maria Lúcia Jeremias se casou

E um filho nela ele fez

Santo Cristo era só ódio por dentro

E então o Jeremias pra um duelo ele chamou

«Amanhã às duas horas na Ceilândia

Em frente ao lote 14, é pra lá que eu vou

E você pode escolher as suas armas

Que eu acabo mesmo com você, seu porco traidor

E mato também Maria Lúcia

Aquela menina falsa pra quem jurei o meu amor»

E o Santo Cristo não sabia o que fazer

Quando viu o repórter da televisão

Que deu notícia do duelo na TV

Dizendo a hora e o local e a razão

No sábado então, às duas horas

Todo o povo sem demora foi lá só para assistir

Um homem que atirava pelas costas

E acertou o Santo Cristo começou a sorrir

Sentindo o sangue na garganta

João olhou pras bandeirinhas e pro povo a aplaudir

E olhou pro sorveteiro e pras câmeras e

A gente da TV que filmava tudo ali

E se lembrou de quando era uma criança

E de tudo o que vivera até ali

E decidiu entrar de vez naquela dança

«Se a via-crucis virou circo, estou aqui»

E nisso o sol cegou seus olhos

E então Maria Lúcia ele reconheceu

Ela trazia a Winchester-22

A arma que seu primo Pablo lhe deu

«Jeremias, eu sou homem.

coisa que você não é

E não atiro pelas costas não

Olha pra cá filha da puta, sem vergonha

Dá uma olhada no meu sangue e vem sentir o teu perdão»

E Santo Cristo com a Winchester-22

Deu cinco tiros no bandido traidor

Maria Lúcia se arrependeu depois

E morreu junto com João, seu protetor

E o povo declarava que João de Santo Cristo

Era santo porque sabia morrer

E a alta burguesia da cidade

Não acreditou na história que eles viram na TV

E João não conseguiu o que queria

Quando veio pra Brasília, com o diabo ter

Ele queria era falar pro presidente

Pra ajudar toda essa gente que só faz

Sofrer

Такого Жоао де Санту-Крісто не боявся

Так казали всі, коли він заблукав

Позаду вся ферма занепала

Просто відчути у своїй крові ненависть, яку дав тобі Ісус

У дитинстві я думав лише про те, щоб бути злодієм

Тим більше, коли від пострілу солдата загинув батько

Це був жах оточення, де я жив

А в школі навіть вчитель у нього вчився

Я пішов до церкви лише для того, щоб вкрасти гроші

Що старенькі клали в маленьку вівтарну скриню

Я справді відчув, що все інакше.

Він відчував, що це не його місце

Він хотів вийти подивитися на море

І те, що він бачив по телебаченню

Зібрав гроші, щоб мати можливість подорожувати

З власного вибору він обрав самотність

Я з'їв усіх маленьких дівчаток у місті

Після стільки погрань у лікаря, у дванадцять він став учителем

У п'ятнадцять років його відправили в колонію

Звідки зросла твоя ненависть перед обличчям такого терору

Я не розумів, як влаштовано життя

Дискримінація через ваш клас і колір шкіри

Втомився шукати відповідь

І купив квиток, поїхав прямо в Сальвадор

І коли він прийшов туди, він випив кави

І знайшов ковбоя, з яким пішов поговорити

А у скотаря був квиток і він мав пропустити поїздку

Але Джон пішов його рятувати

Він сказав: «Я їду до Бразиліа

У цій країні немає кращого місця

Мені потрібно відвідати дочку

Я залишаюся тут, а ти йдеш на моє місце»

E João прийняв вашу пропозицію

І в автобусі зайшли Planalto Central

Він був вражений містом

Виходячи з автостанції, він побачив різдвяні вогні

«Боже мій, яке гарне місто

З Новим роком я починаю роботу»

Пиляння по дереву, учень столяра

Я заробляв сто тисяч на місяць у Тагуатінзі

У п’ятницю я поїхав у район міста

Витратьте всі свої робочі гроші

І я знав багато цікавих людей

Навіть сволота онук твого прадіда

Перуанець, який жив у Болівії

І багато речей я привіз звідти

Його звали Пабло, і він сказав

Який бізнес він збирався почати

І Санто-Крісто до смерті працював

Але грошей йому не вистачило, щоб прогодувати

І слухав новини о сьомій годині

Який завжди казав, що його міністр допоможе

Але він не хотів більше говорити

І вирішив, що, як і Пабло, розвернеться

Він знову розробив свій святий план

І без розп’яття розпочалася посадка

Незабаром божевільні люди в місті дізналися про новину

"Там є хороші речі!"

І Жоао де Санту-Крісто розбагатів

І це закінчилося всіма там торговцями людьми

Знайшли друзів, відвідували Asa Norte

Я пішов на рок-вечірку, щоб звільнитися

Але раптом

Під поганим впливом міста Бойзіньо

Почав красти

Під час першого пограбування він танцював

І до пекла він пішов уперше

Насильство та зґвалтування вашого тіла

«Побачиш, я тебе зловлю»

Тепер Санто-Крісто був злодієм

Безстрашний і страшний у Федеральному окрузі

Міліції я не боявся

Капітан чи наркодилер, плейбой чи генерал

Тоді він і познайомився з дівчиною

І від усіх своїх гріхів він покаявся

Марія Лусія була гарною дівчиною

І його серце їй святий Христос обіцяв

Він сказав, що хоче одружитися

І знову став теслею.

«Марія Лусія, я кохатиму тебе вічно

І дитину з тобою я хочу мати»

Минає час, і одного дня воно підходить до дверей

Висококласний джентльмен з грошима в руках

І він робить непристойну пропозицію

І каже, що очікує відповіді, відповіді від Жоау

«Я не ставлю бомби в газетні кіоски

Навіть у дитячій школі я цього не роблю

І я не захищаю десятизіркового генерала

Хто стоїть за столом із дупою в руці

А тобі краще геть з мого дому

Ніколи не грайте з Рибами Скорпіона»

Але перед тим, як піти, з ненавистю в погляді старий сказав

«Ти втратив життя, брате мій»

«Ти втратив своє життя, мій брате

Ти втратив своє життя, мій брате

Ці слова увійдуть в серце

Я буду терпіти наслідки, як собака»

Справа не в тому, що Святий Христос мав рацію

Його майбутнє було невизначеним, і він не ходив на роботу

Напився і посеред п'янки

Виявилося, що на його місці працює хтось інший

Він сказав Пабло, що хоче партнера

А ще він мав гроші і хотів озброїтися

Пабло привозив контрабанду з Болівії

І Santo Cristo перепродали в Planaltina

Але так буває, що такий Єремія

Там опинився відомий наркодилер

Він дізнався про плани Santo Cristo

І вирішив, що з Жоау він кінчить

Але Пабло привіз Вінчестер-22

А Санто-Крісто вже вмів стріляти

І вирішив застосувати зброю лише після

Нехай Єремія починає воювати

Єремія, безсоромний голова

Він організував Rockonha і змусив усіх танцювати

Зневірені невинні панянки

Люди казали, що вони віруючі, але не вміють молитися

А Санто-Крісто давно не було вдома

І туга почала затягувати

«Я йду, я йду до Марії Люсії

Пора нам одружуватися»

Приходячи додому, він плакав

І в пекло пішов вдруге

Одружений з Марією Лусією Єреміас

І сина породив у ній

Боже святий, усередині була просто ненависть

А потім Єремія на дуель, яку він викликав

«Завтра о другій годині в Сейландії

Перед лотом 14, ось куди я йду

І ви можете вибрати свою зброю

Що я справді закінчу з тобою, ти, зрадлива свино

Я також вбиваю Марію Люсію

Та фальшива дівчина, якій я клявся в коханні»

І Санто-Крісто не знав, що робити

Коли ви побачили телевізійного репортера

Хто розповідав про дуель на телебаченні

Називаючи час, місце і причину

Тоді в суботу о другій годині

Усі люди без зволікань пішли туди просто подивитися

Чоловік, який стріляв у спину

І він правильно зрозумів, Santo Cristo почав усміхатися

Відчуття крові в горлі

Жоау дивився на прапори та людей, які аплодували

І він подивився на морозива і камери

Телевізійники, які там все знімали

І згадав, коли був дитиною

І все, чим я прожив до того часу

І вирішив увійти в цей танець раз і назавжди

«Якщо віа крусіс стала цирком, я тут»

І в цьому сонце сліпило йому очі

А потім він упізнав Марію Люсію

Вона привезла Вінчестер-22

Зброя, яку йому подарував двоюрідний брат Пабло

«Єремія, я чоловік.

те, що ти не є

І я не стріляю в спину

Подивися сюди, піздець, не соромно

Подивіться на мою кров і відчуйте ваше прощення»

І Санто-Крісто з Вінчестером-22

Здійснив п'ять пострілів у бандита-зрадника

Пізніше Марія Лусія пошкодувала про це

І помер разом із Жоао, своїм захисником

І люди оголосили, що Жоао де Санту-Крісто

Він був святим, бо знав, як померти

І вища буржуазія міста

Не повірили історії, яку побачили по телевізору

Е Жоау не отримав того, чого хотів

Коли він приїхав до Бразиліа, з дияволом

Він хотів поговорити з президентом

Щоб допомогти всім цим людям, які тільки роблять

страждати