The Ballad of Elano DeLeon - Reckless Kelly

Elanito De Leon rides his bike four miles from home*

To work hard in the fields of his endeavor

Elanito’s momma sighed, Dios mio will provide

And let our humble home survive forever

The night is late, where can he be

It’s after dark she can barely see

The gatepost where he parks his bike

The hours they start seeming like forever

Now the weeks have come and gone

No Elano DeLeon

We can’t lose hope we pray for his survival

Still his momma’s mind is full

Of thinking the unthinkable

He is such a good boy

Dios mio

Elanito DeLeon

We feel so helpless and alone

What can we do it hurts so bad

We are all so very sad without you

Elanito’s momma sighed, Dios mio will provide

And let our humble home survive forever

Еланіто Де Леон їде на велосипеді за чотири милі від дому*

Наполегливо працювати в сферах своїх починань

Мама Еланіто зітхнула, Діос міо надасть

І нехай наш скромний дім виживе вічно

Ніч пізня, де він може бути

Настала темрява, вона ледве бачить

Ворота, де він паркує велосипед

Години, які вони починають, здаються вічними

Тепер тижні прийшли й пішли

Ні Елано ДеЛеон

Ми не можемо втрачати надію, ми молимося за його виживання

Все ще розум його мами повний

Про немислиме

Він такий хороший хлопець

Dios mio

Еланіто ДеЛеон

Ми почуваємось такими безпорадними й самотніми

Що ми можемо зробити, це так боляче

Нам всім так сумно без тебе

Мама Еланіто зітхнула, Діос міо надасть

І нехай наш скромний дім виживе вічно