Malo - Real de Catorce

Hoy, sentado a la orilla del mundo bebiendo un litro de oro licuado.

Mañana cantando boleros sobre una cuerda tensada

A diez metros del infierno… del infierno

Del infierno

Malo, como dice una madre ofendida

Como el sorgo o la plaga que mata en cuaresma

Siempre detrás de los ojos de un niño que se fuma un cigarro

Mientras arde su escuela destruida… aburrida

Hoy, bordando las chambras del odio jalándose el labio inferior con los dedos

mascando la rabia que escupen los mudos

Chamarra rasgada quemaduras de viento en el cuero…

En el cuero

Su risa lacera la carne, la fe y la vibra de los perros

Su risa invisible viruela que marca las broncas en su cara

Negro, de un pedazo de un planeta muerto

Como el centro mismo las sombras

Ojos que impresionan traspasan objetos

Descubren la muerte oculta que hay en ellos, ojos bellos

Caminando por lugares prohibidos

Atrapado en sus propios huesos

Malquerido, como hijo de cuervo

Despedido del nido de amor

Sin miedo, o quizá sumergido en terrores

Viviendo del frío que corre en sus venas

Molido a las diez en las calles malditas

Un «tiro» de a dientes un pleito a morir con su ángel, de la guarda

Su risa lacera la carne, la fe y la vibra de los perros

Su risa invisible viruela que marca las broncas en su cara

Сьогодні сидячи на краю світу випиваючи літр зрідженого золота.

Ранок співає болеро на натягнутій мотузці

Десять метрів від пекла... від пекла

З пекла

Погано, як каже ображена мати

Як сорго чи чума, що вбиває у піст

Завжди за очима дитини, яка курить

Коли її зруйнована школа горить...нудно

Сьогодні вишивала куртки ненависті, відтягуючи пальцями нижню губу

жуючи лють, що німий плює

Порвана куртка горить на шкірі…

в шкірі

Його сміх роздирає тіло, віру та атмосферу собак

Його невидимий віспячий сміх, який позначає сварки на його обличчі

Чорний, зі шматка мертвої планети

Як сам центр тіні

Очі, що вражають, пронизують предмети

Вони виявляють приховану смерть, яка є в них, красиві очі

Ходити по заборонених місцях

Застряг у власних кістках

Розпещений, як син ворона

звільнили з любовного гнізда

Безстрашний або, можливо, охоплений жахом

Живе від холоду, що біжить у його жилах

На клятих вулицях перемолоти в десять

«Постріл» зубів, позов померти зі своїм ангелом-охоронцем

Його сміх роздирає тіло, віру та атмосферу собак

Його невидимий віспячий сміх, який позначає сварки на його обличчі