Папиросы - Разные Люди, Чиж & Co

Ночь холодна и туманна, и вокруг темно.

На углу стоит парнишка и стучит в окно.

Он стоит к стене прижатый, и на вид чуть-чуть горбатый,

И поет на языке родном.

Битте комм, зольдатен унд матрозен!

Подходите, пожалейте, сироту меня согрейте,

Посмотрите — ноги мои босы.

Отец мой жизнь за Родину отдал,

Мамку на рассвете где-то немец расстрелял.

А сестра моя в неволе, сам я ранен в чистом поле,

Оттого и зрение потерял.

Милостыней вас я не обижу.

Подходите, пожалейте, сироту меня согрейте

Посмотрите — ноги мои босы.

Я — парнишка, мне семнадцать лет.

Я спросил у человека: «Дай же мне ответ!

Где здесь можно приютиться или Богу помолиться?

Отчего не мил мне белый свет?»

Подходи, пехота и матросы!

Подходите, пожалейте, сироту меня согрейте,

Посмотрите — ноги мои босы.

Подходите, пожалейте, сироту меня согрейте,

Этим вы спасете жизнь мою!

Ніч холодна і туманна, і навколо темно.

На розі стоїть хлопчина і стукає у вікно.

Він стоїть до стіни притиснутий, і на вигляд трохи горбатий,

І співає мовою рідною.

Бітте комм, зольдатен унд матрозен!

Підходьте, пошкодуйте, сироту мене зігрійте,

Подивіться - ноги мої боси.

Батько моє життя за Батьківщину віддав,

Мамку на світанку десь німець розстріляв.

А сестра моя в неволі, сам я поранений у чистому полі,

Тому і зір втратив.

Милостиною вас я не ображаю.

Підходьте, пошкодуйте, сироту мене зігрійте

Подивіться - ноги мої боси.

Я— хлопчина, мені сімнадцять років.

Я спитав у людини: «Дай мені відповідь!

Де тут можна дати притулок або Богу помолитися?

Чому не мило мені біле світло?»

Підходь, піхота і матроси!

Підходьте, пошкодуйте, сироту мене зігрійте,

Подивіться - ноги мої боси.

Підходьте, пошкодуйте, сироту мене зігрійте,

Цим ви врятуєте життя моє!