Przetrwamy - Raz Dwa Trzy

Dopóki zwykłe, proste słowa

nie wynaturzą się żałośnie,

póki pokrętna nowomowa

zakalcem w ustach nie wyrośnie,

dopóki prawdę nazywamy, nieustępliwie ćwicząc wargi,

w mowie Miłosza, w mowie Skargi —

przetrwamy,

przetrwamy,

przetrwamy.

Dopóki chętnych na cokoły

nie ma zbyt wielu kandydatów,

dopóki siada się do stołu,

by łamać chleb, nie — postulaty,

Dopóki z sobą rozmawiamy

z szacunkiem, ciepło szczerze miło,

a nie z bezmyślną, tępą siłą -

przetrwamy,

przetrwamy,

przetrwamy.

Uwierzmy — szarzy i zmęczeni,

że ten nasz trud nie wszystek minie,

a gdy moc naszą dostrzeżemy

tu, w naszym domu i rodzinie,

dopóki obrus rozścielamy,

choćby i było na nim biednie,

to w dni świąteczne i powszednie —

przetrwamy,

przetrwamy,

przetrwamy.

A kiedy każdy z nas uwierzy,

jak wielka siła za nim stoi,

nagle, pewnego dnia dostrzeże

że mniej się boi, mniej się boi

Ten swojski strach to kawał drania,

lecz nim go całkiem pogonimy

sobie życzymy, wam życzymy

przetrwania,

przetrwania,

przetrwania.

Поки прості, прості слова

вони не збочать себе жалібно,

у той час як кручений новомову

не росте з кальцієм у роті,

поки ми називаємо правду, невпинно тренуючи свої губи,

у промові Мілоша, у промові Скарги -

ми виживемо

ми виживемо

ми виживемо.

Поки охоче на п'єдесталах

кандидатів не так багато

поки не сядеш за стіл,

ламати хліб, ні - постулати,

Поки ми розмовляємо один з одним

шанобливо, тепло щиро мило,

і не з бездумною, тупою силою -

ми виживемо

ми виживемо

ми виживемо.

Повіримо - сірий і втомлений,

що наша праця не обмине всіх нас,

і коли ми бачимо нашу силу

тут, у нашому домі та в родині,

поки ми не постелимо скатертину,

навіть якщо він був бідним,

це в свята і будні -

ми виживемо

ми виживемо

ми виживемо.

І коли ми всі віримо

яка велика сила за ним,

раптом, одного разу він побачить

що він менше боїться, менше боїться

Цей знайомий страх - сволоч,

але ми переслідуємо його повністю

ми бажаємо вам, ми бажаємо вам

виживання,

виживання,

виживання.