Jeszcze W Zielone Gramy - Raz Dwa Trzy

Przez kolejne grudnie, maje człowiek goni jak szalony

A za nami pozostaje sto okazji przegapionych

Ktoś wytyka nam co chwilę w mróz czy w upał, w zimie, w lecie

Szans niedostrzeżonych tyle

I ktoś rację mam, lecz przecież

Jeszcze w zielone gramy, jeszcze nie umieramy

Jeszcze któregoś rana odbijemy się od ściany

Jeszcze wiosenne deszcze obudzą ruń zieloną

Jeszcze zimowe śmiecie na ogniskach wiosny spłoną

Jeszcze w zielone gramy, jeszcze wzrok nam się pali

Jeszcze się nam pokłonią ci, co palcem wygrażali

My możemy być w kłopocie, ale na rozpaczy dnie

Jeszcze nie, długo nie

Więc nie martwmy się, bo w końcu

Nie nam jednym się nie klei

Ważne, by choć raz w miesiącu mieć dyktando u nadziei

Żeby w serca kajeciku po literkach zanotować

I powtarzać sobie cicho takie prościuteńkie słowa

Jeszcze w zielone gramy, jeszcze nie umieramy

Jeszcze się spełnią nasze, piękne dni, marzenia, plany

Tylko nie ulegajmy przedwczesnym niepokojom

Bądźmy jak stare wróble, które stracha się nie boją

Jeszcze w zielone gramy, choć skroń niejedna siwa

Jeszcze sól będzie mądra, a oliwa sprawiedliwa

Różne drogi nas prowadzą, lecz ta która w przepaść rwie

Jeszcze nie, długo nie

Jeszcze w zielone gramy, chęć życia nam nie zbrzydła

Jeszcze na strychu każdy klei połamane skrzydła

I myśli sobie Ikar, co nie raz już w dół runął

Jakby powiało zdrowo to bym jeszcze raz pofrunął

Jeszcze w zielone gramy, choć życie nam doskwiera

Gramy w nim swoje role, naturszczycy bez suflera

W najróżniejszych sztukach gramy, lecz w tej co się skończy źle

Jeszcze nie, długo nie

Весь наступний грудень мій чоловік шалено ганяється

А за нами сотня втрачених можливостей

Хтось вказує нам час від часу в мороз чи спеку, взимку, влітку

Так багато непомічених можливостей

І я правий, але все ж

Ми все ще граємо в зелені, ми ще не вмираємо

Ще одного ранку ми відскочимо від стіни

Ще весняні дощі розбудять зелений рій

Ще зимове сміття на вогнищах весни буде горіти

Ми ще граємо зеленими, очі ще горять

Ті, хто потиснув пальці, вклоняться нам

Ми можемо потрапити в біду, але в глибині відчаю

Ще ні, недовго

Тож давайте не хвилюватися, тому що зрештою

Ми не прив’язані до всіх них

Важливо хоча б раз на місяць мати диктант в надії

Щоб записати букви в серці книги

І повторювати собі мовчки такі прості слова

Ми все ще граємо в зелені, ми ще не вмираємо

Наші прекрасні дні, мрії та плани все одно здійсняться

Тільки давайте не піддаватися передчасним тривогам

Будьмо, як старі горобці, які не бояться

Ми все ще граємо зеленим, хоча багато храмів сірі

Але сіль буде мудрою, а олія справедливою

Різні шляхи ведуть нас, але та, що рветься в прірву

Ще ні, недовго

Ще граємо в зелені ігри, воля до життя не гидка

Ще на горищі всі клеять зламані крила

І думає Ікар, який не раз падав

Якби був здоровий вітерець, я б полетів знову

Ми все ще граємо в зелені, хоча наше життя клопітне

Ми граємо в ньому свої ролі, натурально без суфлера

Ми граємо в різних виставах, але в тих, які закінчаться погано

Ще ні, недовго