Давай замутим - RASA

Давай замутим, давай замутим

Так, что бы тлело между нами без прелюдий.

Замутим, замутим.

Давай закрутим, любовь закрутим.

Под дымом белым прожигаем эти будни.

Замутим, замутим.

Я готов кричать тебе в окна,

Как мне без тебя одиноко.

И я снова в хлам, но мне боком (сука)

Боком, боком...

Оля - это ураган, полюбила дурака.

Ой, мама!

Oh, my God!

Oh, my God!

Oh, my God!

Оля - это ураган, полюбила дурака.

Ой, мама!

Oh, my God!

Oh, my God!

Oh, my God!

Давай замутим, давай замутим

Так, что бы тлело между нами без прелюдий.

Замутим, замутим.

Давай закрутим, любовь закрутим.

Под дымом белым прожигаем эти будни.

Замутим, замутим.

Мама говорит, что ты плохо на меня влияешь,

Но в этой любви они ни капли нас не понимают.

А я снова дома не буду ночевать -

И нас не поймать, и нас не поймать.

Давай замутим, пусть пролетают дни.

Нет - ни минуты не забудем, не забудем мы.

Давай закрутим, пусть говорят они -

Но мы ведь так похожи, и хотим побыть одни.

Давай замутим, давай замутим

Так, что бы тлело между нами без прелюдий.

Замутим, замутим.

Давай закрутим, любовь закрутим.

Под дымом белым прожигаем эти будни.

Замутим, замутим.

(Замутим, замутим.

Замутим, замутим).

Давай замутимо, давай замутимо

Так, щоб тліло між нами без прелюдій.

Зробимо, зробимо.

Давай закрутимо, кохання закрутимо.

Під димом білим пропалюємо ці будні.

Зробимо, зробимо.

Я готовий кричати тобі у вікна,

Як мені без тебе самотньо.

І я знову в мотлох, але мені боком (сука)

Боком, боком...

Оля – це ураган, полюбила дурня.

Ой, мамо!

Oh, my God!

Oh, my God!

Oh, my God!

Оля – це ураган, полюбила дурня.

Ой, мамо!

Oh, my God!

Oh, my God!

Oh, my God!

Давай замутимо, давай замутимо

Так, щоб тліло між нами без прелюдій.

Зробимо, зробимо.

Давай закрутимо, кохання закрутимо.

Під димом білим пропалюємо ці будні.

Зробимо, зробимо.

Мама каже, що ти погано на мене впливаєш,

Але в цьому коханні вони ні краплі нас не розуміють.

А я знову вдома не ночуватиму -

І нас не зловити, і нас не зловити.

Давай зробимо, нехай пролітають дні.

Ні – ні хвилини не забудемо, не забудемо ми.

Давай закрутимо, нехай кажуть вони -

Але ж ми такі схожі, і хочемо побути одні.

Давай замутимо, давай замутимо

Так, щоб тліло між нами без прелюдій.

Зробимо, зробимо.

Давай закрутимо, кохання закрутимо.

Під димом білим пропалюємо ці будні.

Зробимо, зробимо.

(Змутимо, замутимо.

Зробимо, зробимо).