Raintracks - Rapture

It was ll in the rain

It was in her eyes

Tears dropped in anguish and distress

In the nerves of pain was boiling the warmth of grace

We run against the tide

Severed with the losses of logic

Love left me unimpressed

I keep on walking the path of tragedy

Let me attend let me represent

My muse lays dead down on the brimstone row

Wounded night let your children descend

Arteries cut, now let the inspirations flow

We run against the tide

Severed with the losses of logic

Love left me unimpressed

I keep on walking the path of tragedy

Before the last breath -inhale

Before the final death -exhale

Can you live with the lie and still keep your faith?

Did you think you could fly without any damage done?

You can’t beat the burden of the lonely so you’d open the gate?

Find yourself relevant in the world that is gone?

Did you think you could fly without any damage done?

Rain runs it’s tracks to the ground in which you’ll eternally dwell

«angels… they never existed

My belief is not enough twisted

To hold up such religious characters

What were you thinking of?»

A great stone by the tree details carved

No candlelight beside

For frozen rains look’d after that it’s fire would starve

Like the blaze she died

No more run against the tide

Only the grandeur of abiding

She keeps on lying beneath the trails of rain…

Lifeless… silent

Був дощ

Це було в її очах

Сльози капали від муки й страждання

У нервах болю кипіла теплота благодаті

Ми біжимо проти течії

Розірваний із втратами логіки

Любов не вразила мене

Я продовжую йти шляхом трагедії

Дозвольте мені присутності дозвольте мені представити

Моя муза лежить мертва на серці

Поранена ніч відпусти твоїх дітей

Артерії перерізані, тепер нехай натхнення течуть

Ми біжимо проти течії

Розірваний із втратами логіки

Любов не вразила мене

Я продовжую йти шляхом трагедії

Перед останнім вдихом - вдих

Перед остаточною смертю -видих

Чи можна жити з брехнею і при цьому зберігати віру?

Ви думали, що зможете літати без будь-яких пошкоджень?

Ви не можете подолати тягар самотніх, щоб відчинити ворота?

Знаєте себе актуальним у світі, якого вже немає?

Ви думали, що зможете літати без будь-яких пошкоджень?

Дощ веде свої сліди до землі, на якій ви вічно перебуватимете

«Ангели… їх ніколи не було

Моя віра недостатньо викривлена

Щоб утримати таких релігійних персонажів

Про що ти думав?»

Чудовий камінь біля вирізаних деталей дерева

Поруч немає свічок

За замерзлими дощами подбає про те, що вогонь помер би з голоду

Як вогонь, вона померла

Більше не потрібно бігати проти течії

Лише велич перебування

Вона продовжує лежати під слідами дощу…

Неживий... мовчазний