Sen Giderken - Rapozof, Sancak

Kaderim desen değil, olmaz ki böyle şey

Yüzüm anlamış beni;

yalandan bir neşe

Kime yalvarırım bilinmez bu uçurumda

Düşsem kolumu kanadımı kırarım ama ne umurunda?

Düşerim de yollara, bekler misin beni?

Yakamda ellerin;

«Git artık!»

der gibi

Kime yar dediğin bilinmez, öldürsen aynı

Yatağın ölüm gibi, tıpkı dokunduğun her yerin başkasının

Aşk yine var

Yine var, yine var, sen giderken

Aşk yine var

Yine var, yine var, terk ederken

Aşk yine var

Yine var, yine var, biz biterken

Aşk yine var

Yine var yine var

Utanma göz yaşından ama herkesle de ağlama

Sen ve ben, yani biz, ya kaderimiz de yoksa?

Öyle ya, giden de sen oldun, hoşça kalan da

Sonra dedim: «Kazanmakta kaderde yokmuş, aldırma!»

Sence nefes alıp vermek midir hayat dedikleri?

Bir kadeh mi, son sigaran mı unutturur geçmişi?

Sesini duymak istediğindir bazen nefretin

Bazen de nefretindendir hep bu sessizliğin

Bilir misin?

İnsan aslında sevildiği günleri özlüyormuş

Hayat toz pembeyken gözünde bir bok görmüyormuş

Özlenen olmamak, sevilen olmamak, hayallerde yer almamak

Maalesef mutlu olamamak, ne kadar da çaresizce

Bazen duvarlara boş boş bakarsın saatlerce, düşünürsün öylece

Gecelerce uykuların kaçar, aşk delice bir kumar

Benim de seni gibi kapanmayan eski bir yaram var

Моя доля не закономірність, такого нема

Моє обличчя зрозуміло мене;

фальшива радість

У цій безодні, невідомо кому я благаю

Якщо я впаду, то зламаю руку, крило, а що тобі до того?

Я вирушу в дорогу, ти будеш чекати мене?

Твої руки на моєму комірі;

"Йди вже!"

ніби сказати

Невідомо, кому допомагаєш, те саме, якщо вбиваєш

Твоє ліжко схоже на смерть, як і кожне місце, до якого ти торкаєшся, чуже

знову є любов

Знову там, знову там, як ти йдеш

знову є любов

Знову там, знову там, як ви йдете

знову є любов

Це знову там, воно знову там, коли ми закінчуємо

знову є любов

є знову є знову є

Не соромся своїх сліз, але не плач із усіма

Ти і я, тобто ми, а якщо у нас немає долі?

Правильно, ти пішов, ти пішов

Тоді я сказав: «Виграти не судилося, неважливо!»

Як ви думаєте, те, що вони називають життям, дихає?

Склянка чи остання сигарета змушують вас забути минуле?

Іноді ваша ненависть - це те, що ви хочете почути

Іноді це завжди через вашу ненависть до цього мовчання

Чи ти знаєш?

Люди насправді сумують за днями, коли їх любили.

Він не бачив лайно в його очах, коли життя було райдужним

Щоб не сумувати, не бути коханим, не брати участь у мріях

На жаль, не радіти, як відчайдушно

Іноді ти годинами тупо дивишся на стіни, просто думаєш

Ніч за ніччю кохання — це божевільна гра

У мене, як і у вас, є стара рана, яка не загоюється.