Zwischen eins und vier - Rainhard Fendrich

I hab dir einmal den Himmel versprochen,

kriagt hast ihn nie,

es schaut ois anders aus unter der Woch’n

net nur für di,

und dann geht man halt vielleicht an Schritt zu weitVon Zeit zu Zeit

Heut bin i nimmer so schnell zu verlocken,

so schnell zu betören

mein Feuer brennt so hell, daß für a Glut net reicht

a Nacht fällt leichter, Alltag meistens schwerdoch was i a tua, so sehr i mi a wehr

es führt kein Weg vorbei an dir

Du zwingst mi in die Knie

Du machst an Narr’n aus mir

Du bringst mein Herz ins Schleudern

Wann immer i di g’spür

Du raubst mir den Verstand

Du druckst mi an die Wand

Du nimmst koan kleinen Finger

Du willst mei ganze Hand

Und wenn i ehrlich bin

hab i koan Tag bereut, denk i mir oftVon Zeit zu Zeit

I war a Rätsel, du kennst scho die Lösung

Du hast mi durchschaut

Du hast dich nie mir in Weg g’stellt, viel schlimmer

Du hast mir vertraut

Aber wiege i mi zu sehr in Sicherheit

Nimmst mir mei Überheblichkeit

Und, dann zwingst mi in die Knie

und machst an Narr’n aus mir

dann bringst mein Herz ins Schleudern

Wann immer i di g’spür

Du raubst mir den Verstand

dann druckst mi an die Wand

dann hast kein kleinen Finger

dann hast mei ganze Hand

Und wann i ehrlich binhob i koan Tag bereut, denk i mir dann,

Von Zeit zu Zeit

Nur man glaubt oft nicht dem End sei Gültigkeit,

Von Zeit zu Zeit

Dann zwingst mi in die Knie

Dann machst an Narr’n aus mir

dann bringst mein Herz ins Schleudern

Wann immer i di g’spür

Dann raubst mir den Verstand

und druckst mi an die Wand

dann hast kein kleinen Finger

dann hast mei ganze Hand…

Я колись обіцяв тобі небо

ти його ніколи не отримував

це виглядає по-різному протягом тижня

не тільки для вас

і тоді ви можете час від часу заходити на крок занадто далеко

Сьогодні мене так легко спокусити,

так швидко обдурити

мій вогонь горить так, що не вистачає вугілля

Ніч легша, повсякденне життя здебільшого важке, але тому, що я роблю, я так опираюся

немає шляху навколо вас

Ти ставиш мене на коліна

Ви робите з мене дурня

Ти змушуєш моє серце битися

Щоразу, коли я відчуваю тебе

Ти зводиш мене з розуму

Ти притискаєш мене до стіни

Береш свій мізинець

Ти хочеш мою всю руку

А якщо чесно

Я пошкодував про це в день, я часто думаю собі час від часу

Я був загадкою, ти вже знаєш розгадку

Ти бачив мене наскрізь

Ти ніколи не ставав мені на шляху, набагато гірше

ти довірився мені

Але я надто безпечний

Забери мою зарозумілість

А потім ти ставиш мене на коліна

і зроби з мене дурня

тоді ти змушуєш моє серце стрибати

Щоразу, коли я відчуваю тебе

Ти зводиш мене з розуму

тоді ти штовхаєш мене до стіни

то у вас немає мізинця

тоді у тебе вся моя рука

І коли щиро шкодую кожен день, думаю собі

Час від часу

Тільки часто не віриться, що кінець дійсний,

Час від часу

Тоді ти ставиш мене на коліна

Тоді зроби з мене дурня

тоді ти змушуєш моє серце стрибати

Щоразу, коли я відчуваю тебе

Тоді ти зводиш мене з розуму

і притисни мене до стіни

то у вас немає мізинця

тоді у тебе вся моя рука...