В ледяных пещерах Питера - Рада & Терновник

В ледяных пещерах Питера

Спят уставшие затворники

Серым льдом они закованы

Сладкой песней убаюканы

И печаль их неприкаянна

Вьется дымкой, льется пламенем

Над полями золотистыми

Над выщербленными лицами

В ледяных пещерах Питера

Очарованные странники

И цветы больничной россыпью

Бледно розовыми листьями

И печаль их неприкаянна

Вьется дымкой, льется пламенем

Над полями золотистыми

Над выцветшими лицами

Болью пронзает небо

Небом любовь светит

Сквозь небо проходит ветер

В моем доме давно поселился ветер

Выдувает стекла, выбивает двери

В моем доме пусто -Там сорваны двери

И заходят птицы, и влетают звери

В темноте озираясь, ищут выход

И не находят двери

В моем сердце давно поселился ветер

Выдувает стекла, выбивает двери

В моем сердце пусто — там сорваны двери

И заходят птицы, и влетают звери

В темноте озираясь, ищут выход

И не находят двери

У крижаних печерах Пітера

Сплять стомлені пустельники

Сірим льодом вони закуті

Солодкою піснею заколисані

І печаль їх неприкаяна

В'ється серпанком, ллється полум'ям

Над золотистими полями

Над вищербленими особами

У крижаних печерах Пітера

Зачаровані мандрівники

І квіти лікарняним розсипом

Блідо рожевим листям

І печаль їх неприкаяна

В'ється серпанком, ллється полум'ям

Над золотистими полями

Над вицвілими обличчями

Біль пронизує небо

Небом любов світить

Крізь небо проходить вітер

У моєму домі давно оселився вітер

Видмухує шибки, вибиває двері

У моєму домі порожньо -Там зірвані двері

І заходять птахи,і влітають звірі

У темряві озираючись, шукають вихід

І не знаходять двері

У моєму серці давно оселився вітер

Видмухує шибки, вибиває двері

У моєму серці порожнє— там зірвані двері

І заходять птахи,і влітають звірі

У темряві озираючись, шукають вихід

І не знаходять двері