Мои девять жизней - Рада & Терновник

Мои девять жизней стоят у окна

И ждут лишь сигнала, чтобы броситься вниз,

А десятая знает, что она лишь одна

И что за окном есть широкий карниз

Мои девять жизней сядут рядком

И будут толковать про любовь и про зло,

А десятая пойдет и сделает чай

Чтобы этим девяти стало тепло

Мои девять жизней пройдут навсегда

Оставив за собою светящийся след,

А когда придет за мною беда

Я их позову, а их рядом нет

А с десятой мы будем карабкаться вверх

Выживать и плакать и опять выживать

Смех станет слезами, слезы выпадут в снег

И страшные сны лягут в нашу кровать

Мы польем слезами древо нашей судьбы

На его ветвях расцветет алый мак

Проживем девять жизней до первой звезды

Собирая в ладони соленый наш страх

Поутру заснем у деревянных дверей

Не заметив как начнутся бессмертные дни

И случайно мы станем одним крылом

Там где пахнут цветы и дрожат огни.

Мої дев'ять життів стоять біля вікна

І чекають лише сигналу, щоб кинутися вниз,

А десята знає, що вона лише одна

І що за вікном є широкий карниз

Мої дев'ять життів сядуть рядком

І тлумачитимуть про любов і про зло,

А десята піде і зробить чай

Щоб цим дев'ять стало тепло

Мої дев'ять життів пройдуть назавжди

Залишивши за собою світиться слід,

А коли прийде за мною біда

Я їх покличу, а їх поруч немає

А з десятою ми будемо дертися вгору

Виживати і плакати і знову виживати

Сміх стане сльозами, сльози випадуть у сніг

І страшні сни ляжуть у наше ліжко

Ми поллємо сльозами дерево нашої долі

На його гілках розквітне червоний мак

Проживемо дев'ять життів до першої зірки

Збираючи в долоні солоний наш страх

Вранці заснемо біля дерев'яних дверей

Не помітивши як почнуться безсмертні дні

І випадково ми станемо одним крилом

Там де пахнуть квіти і тремтять вогні.