The Oracle of Nassau - Pyrrhon

There are no crowds out on the streets

No neon lights, no beautiful people

Just vacant windows staring down

At the heaps of ash and charred rags

And the avenues yawn between

Ruins that spike like polygraphs

At the half remembered husks

Int he cordwood-bundled clouds

Why won’t you fucking listen to me?

I’m so close to finding the right words

Look past the sores and the slurring tongue

And take my reality into your heart

You think I’m pathetic

But the truth is mine, not yours

Because when they cut me open

I saw the future coiled up inside

На вулицях немає натовпу

Ні неонового світла, ні красивих людей

Просто вільні вікна дивляться вниз

На купах попелу й обвугленого ганчір’я

І проспекти позіхають між ними

Руїни, які стрибають, як поліграфи

На половині згадали лушпиння

Серед хмар, пов’язаних із кордовим деревом

Чому ти не хочеш мене слухати?

Я так близький до того, щоб знайти потрібні слова

Подивіться повз виразки та язик

І візьми мою реальність у своє серце

Ви думаєте, що я жалюгідний

Але правда моя, а не твоя

Тому що коли вони розрізали мене

Я бачив майбутнє, згорнуте всередині