Lethargic Dialogue - Psychonaut 4

You don’t need eyes to see me

You don’t need ears to hear me

You don’t need your body to touch me

You need your soul to feel me

I see … I hear… I touch … I feel

I remember i slept (but that wasn’t) a dream

There was a bottle (on a table, & a dirty) needle

There wasn’t a reason, there wasn’t a time

It was pure colours, space and light

The dead sun over my head, lighting on my scared hand

Bluring almost everything, travels through my head

I fell like I’m only word, the only son of myself

Seeking joy on this planet, destroying everything else

I’ve never touched the pure, i’m spreading pain and hate

I’ve only touched the illness, i’m taking your joy away

I ask to myself for a silence, i can’t hear to my screams anymore

(Razor blade is cutting my feelings, just like a fall of the leaves)

We’ll never find the cure, useless me and useless you

We’ll never find the cure, liar me and hopeless you

Тобі не потрібні очі, щоб побачити мене

Вам не потрібні вуха, щоб мене почути

Вам не потрібно, щоб ваше тіло доторкнулося до мене

Тобі потрібна твоя душа, щоб відчувати мене

Я бачу… Я чую… Я торкаюся… Я відчуваю

Пам’ятаю, я спав (але це не був) сон

Була пляшка (на столі й брудна) голка

Не було причини, не було часу

Це були чисті кольори, простір і світло

Мертве сонце над моєю головою, освітлюючи мою перелякану руку

Розмиваючи майже все, пролітає в моїй голові

Я впав, наче я лише слово, єдиний самий син

Шукати радість на цій планеті, руйнуючи все інше

Я ніколи не торкався до чистого, я поширюю біль і ненависть

Я лише торкнулася хвороби, я забираю твою радість

Я прошу себе тиші, я більше не чую своїх криків

(Лезо бритви ріже мої почуття, як листя)

Ми ніколи не знайдемо ліків, марний я і марний ти

Ми ніколи не знайдемо ліки, обмануй мене і безнадійний ти