Stalemate - Project 86

I’ve sought so hard to attain this gain

Now watch me give this ground away

What can I do but admit I’m in over my head?

Colors fade from blue to dark red

Backed into a corner by my choices

And I’m hearing those same dark voices

At the mercy of my desires helpless, trivial

I’m left with no defenses

Stimulus, response, repeated failures

I’m sick, this sickness fills my senses

But despite my apparent loss I see release

This stalemate, my peace

Your wilderness is

Stalemate

You can’t move against me

Stalemate

The walls built around me

Stalemate

You can’t move against me

Stalemate

The walls built around me

Stalemate

You can’t move against me

Stalemate

The walls built around me

And as this theme continues to follow close behind

I see so clearly

If I would only let go of my tendencies

Then I’d know what it is to be free

I can’t win when I indulge this fantasy

Reduced as a pawn led to misery

A little detour won’t hurt

Let me change you slowly

A moment’s pleasure, but you’ll owe me

All encompassing defeat awaits the day

I choose to plunge and embrace this nightmare

But the night has an end and I see you

And you see me as the dawn of the one

Who’s adopted my ailment, my sickness

My stalemate reveals my blindness to my own condition

Your wilderness is

Stalemate

You can’t move against me

Stalemate

The walls built around me

Stalemate

You can’t move against me

Stalemate

The walls built around me

Stalemate

You can’t move against me

Stalemate

The walls built around me

I’ll still run away from

Six seconds of defeat

Six years of agony

I’ll still stand at odds with

Six seconds of defeat

Six years of agony

I’ll still run away from

Six seconds of defeat

Six years of agony

I’ll still stand at odds with

Six seconds of defeat

Six years of agony

I’m senseless, erode my senses

To fill my day with indulgence

Which leads to my undoing

I’ll never look back

I’ll never taste it again

I’ll never stop

You can’t stop me

Я так намагався досягти цього здобутку

А тепер дивіться, як я віддаю цю землю

Що я можу робити як не визнати, що я в з головою?

Кольори змінюються від синього до темно-червоного

Загнаний у кут за моїм вибором

І я чую ті самі темні голоси

На милість моїх бажань безпорадні, дріб’язкові

У мене немає жодного захисту

Стимул, реакція, повторні невдачі

Я хворий, ця хвороба наповнює мої почуття

Але, незважаючи на мою очевидну втрату, я бачу звільнення

Цей глухий кут, мій мир

Ваша пустеля

Тупик

Ти не можеш рухатися проти мене

Тупик

Стіни, побудовані навколо мене

Тупик

Ти не можеш рухатися проти мене

Тупик

Стіни, побудовані навколо мене

Тупик

Ти не можеш рухатися проти мене

Тупик

Стіни, побудовані навколо мене

І оскільки ця тема продовжує слідувати за собою

Я бачу так чітко

Якби я лише відпустив свої схильності

Тоді я б знав, що таке бути вільним

Я не можу виграти, коли віддаюся цій фантазії

Зменшення як пішка призвело до бід

Невеликий обхід не завадить

Дозвольте мені повільно змінити вас

Мить насолода, але ти будеш мені зобов’язаний

Всеосяжна поразка чекає цього дня

Я вибираю зануритися й прийняти цей кошмар

Але ніч закінчилася, і я бачу тебе

І ви бачите мене як світанок єдиного

Хто прийняв мою недугу, мою недугу

Мій тупік показує мою сліпоту до власного стану

Ваша пустеля

Тупик

Ти не можеш рухатися проти мене

Тупик

Стіни, побудовані навколо мене

Тупик

Ти не можеш рухатися проти мене

Тупик

Стіни, побудовані навколо мене

Тупик

Ти не можеш рухатися проти мене

Тупик

Стіни, побудовані навколо мене

Я все одно втечу від

Шість секунд поразки

Шість років агонії

Я все одно буду сперечатися

Шість секунд поразки

Шість років агонії

Я все одно втечу від

Шість секунд поразки

Шість років агонії

Я все одно буду сперечатися

Шість секунд поразки

Шість років агонії

Я безглуздий, роз’їдаю мої почуття

Щоб наповнити мій день поблажливістю

Це призводить до мого знищення

Я ніколи не озирнусь назад

Я більше ніколи не спробую

Я ніколи не зупинюся

Ви не можете зупинити мене