Succubus - Prezident

Yo, noch einmal will ich’s wissen, du denkst, du hast dazu gelernt

Du denkst dir, diesmal könntest du sie dazu bringen, dir zu gehören

Du weißt, dass sie launisch ist, undankbar und eigensüchtig

Eifersüchtig ist das Aas, und für Streitereien berüchtigt

Das vermaledeite Miststück will dich alle Zeit für sich

Du wirst sie nicht mehr los, hat sie sich erst bei dir eingenistet

Ihr Freundeskreis ist voller kleiner Wichser, die dir erzählen, wie geil sie ist

Als wär es deine Pflicht dann beizupflichten

Doch du denkst, sie wertet dich auf

Ein wenig hebt sie diese ewig quälende Sterblichkeit auf

Sie sieht gut an dir aus, würds du sie den Wichsern lassen?

Was würden sie aus dieser wunderschönen Nixe machen?

Und sie hat Gefährtinnen, Kammerzofen, magisch von ihr angezogen

Schwachsinn reden ist bei einer schönen Frau was andres, oder?

Kann sich lohnen, kann in den Ruin zwingen

Hoff auf das Beste, du steckst schon viel zu tief drin

Viele haben flüchtigen Kontakt, aber dich hat es gepackt

Man siehts dir an, denn du bist splitterfasernackt

Du stehst da, ausgezehrt vor deiner einsamen Liebe

Kunst ist eine reich verzierte, gierig dich zerfleischende Geliebte

Und sie stiehlt dir deine Zeit

Sie bringt dein Leben Stück für Stück in die Gewalt ihrer buntlackierten Krallen

Bild dir ein, es bleibt in der Familie

Kunst ist eine gierig von dir besitzergreifende Geliebte

Man soll nichts oder wenig essen kurz vor dem Schlafen

Jetzt lieg ich wieder ewig wach, inzwischen knurrt mir der Magen

Ich hab nen Karneval im Kopf, ein Karussel das Fahrt aufnimmt

Sie ist begabt darin, Begabte früh ins Grab zu bringen

Denn sie mag es Schwarz zu tragen, muss ich Namen nennen?

Frag mal Lenz und Hemingway, Musil, Nietzsche, Kafka, denk

An Hölderlins Jahre im Turm, wenn nicht gleich der Sarg sind

Knast und Hospital stets solide zweite Wahl

Denk an den Club 27, füll die Luft im Herz mit Alkohol

Das Aas ist eine Last, das dir Krankheiten verpasst

Ein Succubus, eine Gorgone, eine Sphynx

Sie ist keine, die nachsichtlich lächelt, wenn du es nicht bringst

Auf das weiße Blatt Papier vor dir fallen giftige Blicke

Die deinen Brustkorb von hinten durchdringen als Stiche im Rücken

Erst kitzelt’s, dann kribbelt’s, dann brennt’s

Bis du denkst ein Sternenhimmel glühend heisser Splitter um dein Herz lässt

dich vor Schmerzen wimmern

Viele haben flüchtigen Kontakt, aber dich hat es gepackt

Man siehts dir an, denn du bist splitterfasernackt

Du stehst da, ausgezehrt vor deiner einsamen Liebe

Kunst ist eine reich verzierte, gierig dich zerfleischende Geliebte

Und sie stiehlt dir deine Zeit

Sie bringt dein Leben Stück für Stück in die Gewalt ihrer buntlackierten Krallen

Bild dir ein, es bleibt in der Familie

Kunst ist eine gierig von dir besitzergreifende Geliebte

Man fragt Frauen nicht, wie alt sie sind

Man fragt Studenten nicht, wie lang sie schon studieren

Mach dir selber weiß, der Weg sei das Ziel

Wie praktisch, da du eh grad auf der Strecke bleibst

Ein netter kleiner Hype ersetzt das dach über dem Kopf nicht

Und sie lächelt breit, die Tage ragen tiefer in die Nacht

Und du schläfst nie richtig ein, und du wirst nie richtig wach

Sie stellt sich über alles, was du machst

Erscheint als Mesalliance, doch beansprucht alle Zeit und alle Kraft

Nicht nur sie ist eifersüchtig, du bist es auch

Du findst es raus, sobald du sie mit andern siehst, in Magazinen, im TV

Dieser dicke Bauch ist nicht von dir gemacht

Du hast sie geliebt, jetzt hängt sie mit diesem Typen ab

Ein wenig hast du’s kommen sehen und trotzdem bist du überrascht

Gerade wenn sie fern ist, geht sie dir am nächsten, jetzt denkst du fieberhaft

Darüber nach, sie über Nacht zurück zu gewinnen

Denn sogar wenn sie verschwindet, so wirklich Schluss, ist erst,

wenn sie es sagt

Viele haben flüchtigen Kontakt, aber dich hat es gepackt

Man siehts dir an, denn du bist splitterfasernackt

Du stehst da, ausgezehrt vor deiner einsamen Liebe

Kunst ist eine reich verzierte, gierig dich zerfleischende Geliebte

Und sie stiehlt dir deine Zeit

Sie bringt dein Leben Stück für Stück in die Gewalt ihrer buntlackierten Krallen

Bild dir ein, es bleibt in der Familie

Kunst ist eine gierig von dir besitzergreifende Geliebte

Йо, я хочу ще раз знати, ти думаєш, що чогось навчився

Ти думаєш про себе, що цього разу зможеш змусити її належати тобі

Ви знаєте, що вона примхлива, невдячна й егоїстична

Падаль ревнивий і сумно відомий сварками

Проклята сука хоче, щоб ти весь час був лише для себе

Ви не можете позбутися його, коли він угніздився в вас

Коло її друзів сповнене маленьких уколів, які скажуть вам, яка вона збуджена

Наче це був ваш обов'язок погодитися

Але ти думаєш, що вона тебе цінує

Трохи скасовує цю вічну мучну смертність

Вона тобі добре виглядає, ти б віддав її дрочам?

Що б ви зробили з цією прекрасною русалкою?

І у неї є супутники, служниці, які чарівним чином притягуються до неї

З красивою жінкою говорити дурниці - це щось інше, чи не так?

Може бути вартим, може призвести до розорення

Сподіваючись на краще, ви вже занадто глибоко

У багатьох є швидкоплинний контакт, але він захопив вас

Ви можете це побачити, тому що ви зовсім голі

Ти стоїш, виснажений своїм самотнім коханням

Мистецтво — це витіюватий коханець, який жадібно спотворює вас

І вона краде ваш час

Потроху вона передає ваше життя під владу своїх яскраво розфарбованих кігтів

Уявіть, що це залишиться в сім’ї

Мистецтво - це коханець, який жадібно володіє тобою

Перед сном потрібно їсти мало або нічого

Тепер я вічно лежу без сну, а в животі бурчить

У мене на думці карнавал, карусель, що набирає обертів

Вона обдарована рано звести обдарованого в могилу

Тому що вона любить носити чорне, мені потрібно називати імена?

Просто запитайте Ленца і Хемінгуея, Музіля, Ніцше, Кафку, подумайте

Про роки Гельдерліна у вежі, якщо труна не буде там одразу

В’язниця та лікарня – завжди надійний другий вибір

Згадайте клуб 27, наповніть повітря у своєму серці алкоголем

Падаль - це тягар, який дає тобі хвороби

Суккуб, горгона, сфінкс

Вона не з тих, хто поблажливо посміхається, коли ти цього не приносиш

Отруйні погляди падають на білий аркуш паперу перед тобою

Проникнення в груди ззаду у вигляді швів на спині

Спочатку лоскоче, потім поколює, потім пече

Поки ти не подумаєш, що зоряне небо залишає навколо серця палючі гарячі осколки

ти скиглиш від болю

У багатьох є швидкоплинний контакт, але він захопив вас

Ви можете це побачити, тому що ви зовсім голі

Ти стоїш, виснажений своїм самотнім коханням

Мистецтво — це витіюватий коханець, який жадібно спотворює вас

І вона краде ваш час

Потроху вона передає ваше життя під владу своїх яскраво розфарбованих кігтів

Уявіть, що це залишиться в сім’ї

Мистецтво - це коханець, який жадібно володіє тобою

Ви не питаєте жінок, скільки їм років

Студентів не запитують, скільки часу вони навчаються

Усвідомте, що шлях – це мета

Як практично, адже ви все одно залишитеся на узбіччі

Маленький приємний ажіотаж не замінить даху над головою

І вона широко усміхається, дні глибшають у ніч

І ви ніколи не засинаєте і ніколи не прокидаєтеся

Вона ставить себе вище всього, що ви робите

З'являється як Мезальянс, але забирає весь час і всю силу

Не тільки вона ревнує, але й ти

Ви дізнаєтесь, як тільки побачите їх з іншими, у журналах, по телевізору

Цей великий живіт створений не тобою

Ти любив її, тепер вона тусується з цим хлопцем

Ви трохи помітили, що це наближається, і все одно здивовані

Просто коли вона далеко, вона найближче до вас, зараз ви гарячково думаєте

Відвоювавши її за ніч

Тому що навіть якщо вона зникне, це дійсно закінчено до

коли вона так каже

У багатьох є швидкоплинний контакт, але він захопив вас

Ви можете це побачити, тому що ви зовсім голі

Ти стоїш, виснажений своїм самотнім коханням

Мистецтво — це витіюватий коханець, який жадібно спотворює вас

І вона краде ваш час

Потроху вона передає ваше життя під владу своїх яскраво розфарбованих кігтів

Уявіть, що це залишиться в сім’ї

Мистецтво - це коханець, який жадібно володіє тобою