Schlingpflanzen - Prezident

Das Wasser in der Dusche steht mir knöchelhoch, wie öfters schon in jüngster

Zeit

Ich geh' den Pömpel hol’n, drück' und reiß'

Flüssigkeit gemischt mit kleinen Klümpchen steigt schub- und stückchenweise auf

Ich hör' den Abfluss rülpsen vor Zufriedenheit

Alles raus was keine Miete zahlt

Frühjahrsputz, Blütezeit

Danach wird es vorbei sein mit der Übelkeit

Die Brühe färbt mir meine Füsse ein und kitzelt leicht

Ich stell' das frische Wasser brühend heiß das hilft vielleicht

An allem was sich greifen lässt halt' ich fest

Ich schaufel' so viel Dreck beiseite mit der Zeit füll ich zwei komplette Eimer

Ne Plastikkiste von IKEA, ein paar Glasschüsseln

Ich erkenne Zehen- und Fingernägel und Haarbüschel

So viele Haarbüschel, endlos lang rapunzelhaft

Wie Schlingpflanzen kriechen sie hervor aus diesem dunklen Schacht

Verknotet und verfilzt

Reiß ich einen aus, werden zwei daraus

Ich wickel' dicke Büschel, wie ein Seil, um meine Faust

Rutsche aus, schreie auf, bleib angewidert liegen

Das Dreckswasser schwappt auf meine Badezimmerfliesen

Es schäumt und es riecht faulig süß nach abgelegten Lieben und nach altem Leben

Nach warmem Blut und kalten Tränen

Da sind schwarze Strähnen wie von meiner Letzten

Blonde wie von der davor und der davor, als schlecht verdaute Reste

Ich fische mit schrumpeligen Fingerkuppen

Zwischen toten Spinnen, Bartstoppeln, Zahnpasta und Erinnerungen

Bleibe stecken im Morast, es fließt nich besser ab, ganz egal was ich auch mach'

Im Gegenteil

Es scheint mir mehr, als ob der Pegel steigt

Was halbe Ewigkeiten her ist, wird mithochgedrückt, hochgeschwemmt

Bilder tauchen auf aus einem Meer, das keinen Boden kennt

Aufgequoll’ne Puzzlestücke, Skizzen — manche schön und manche gruselig

Verschüttetes, Verflossenes seit vielen Jahren Ruhendes

Die kleine Bleiche mit den Locken und dem Kuhgesicht

Liebes Kind, verhurtes Stück, irrsinnig verspulter Blick

Die großen, roten Augen voller Wut auf mich

Ich kein' Nerv für irgendwas, verfluche sie, verfluche mich

Strampel' mit den Beinen, versuch' mich zu befrei’n

Mir steht es bis zum Kinn ich hole Luft und tauch hinein

Versink' komplett im Sumpf, eingewickelt bis zum Rumpf

Wasser dringt in meine Lunge, es wird schwarz um mich herum

Eine Schlinge, wie aus Fleisch

Etwa fingerdick und glitschig, windet sich um meinen Hals

Ich zerr' an ihr, mit jeder mir noch möglichen Gewalt

Führe sie zum Mund und wehre mich, indem ich sie zerbeiß

Ich schmecke Blut und Salz, ohne richtig drauf zu achten

Mein feuchtes Purgatorium, es windet sich in Spasmen und erbricht mich auf die

Kacheln meines Badezimmers

Hier steht der Boden voller Wasser, aber alles ist noch da wie immer

Und ich lieg' hustend auf dem Bauch, mit der Schlinge fest in der noch

krampfhaft zugedrückten Faust

Und die Schlinge ist 'ne Nabelschnur an der ein Fötus hängt

Im Wasser aus dem Abfluss, wie in Öl getränkt

Schön verdrängt, wird versenkt im Klo

Mich ekelt die Berührung und der Anblick und das Wissen

Ich drück' fünf, sechs Mal die Spülung

Wisch' den Boden, fahr' den Laptop hoch, geh' auf Google

Scheint mal wieder Zeit sich eine neue Wohnung zu suchen

Вода в душі по щиколотку, як це часто буває останнім часом

час

Я піду візьму поршень, штовхну й потягну

Рідина, змішана з дрібними грудочками, піднімається ривками та потроху

Я чую, як дренаж відригує із задоволенням

Забирайте все, що не платить за оренду

Весняне прибирання, час цвітіння

Після цього нудота пройде

Бульйон бруднить ноги і злегка лоскоче

Я нагрію свіжу воду, це може допомогти

Я тримаюся за все, що можна охопити

Я відгрібаю стільки бруду, що вчасно наповнюю два повних відра

Пластикова коробка з ІКЕА, пара скляних мисок

Я впізнаю нігті на ногах і руках і пучки волосся

Стільки пучків волосся, нескінченно схожих на рапунцель

Вони виповзають з цього темного валу, як повзучі

Зав'язаний і матовий

Якщо я вирву один, стане два

Я обмотую густі пучки навколо кулака, як мотузку

Посковзнутися, кричати, лежати з огидою

Брудна вода розливається на мою плитку у ванній

Він піниться і пахне гнильним солодким відкинутим коханням і старим життям

З теплої крові і холодних сліз

Є чорні пасма, як моя остання

Блондинка, як та попередня, а та, як та, як погано перетравлені залишки

Я ловлю рибу зморщеними кінчиками пальців

Між мертвими павуками, щетиною, зубною пастою та спогадами

Залишайся застрягти в трясовині, вона не стікає краще, що б я не робив

Навпаки

Мені більше здається, що рівень підвищується

Те, що піввічності тому, теж підсунуто, вимито

Образи виникають із моря, яке не знає дна

Роздуті частини пазла, ескізи — деякі красиві, а деякі моторошні

Речі, які були поховані, речі, які пройшли і дрімали багато років

Маленький блідий із кучерями й коров’ячим обличчям

Мила дитино, блудний твір, божевільно перекручений вигляд

Великі червоні очі, повні злості на мене

Я ні на що не маю сміливості, прокляни її, прокляни мене

Бий ногами, спробуй мене звільнити

До підборіддя, я вдихаю і пірнаю

Повністю потонути в болоті, закутавшись до тулуба

Вода потрапляє в мої легені, навколо мене стає чорним

Петля, ніби з плоті

Близько пальця товстий і слизький, в'ється навколо моєї шиї

Я смикаю її з усіх сил

Піднеси їх до свого рота і захищай мене, кусаючи їх

Я смакую кров і сіль, не звертаючи особливої ​​уваги

Моє мокре чистилище, воно звивається в спазмах і блює мене на

плитка в моїй ванній кімнаті

Тут земля повна води, але все як завжди там

А я лежу на животі, кашляю, а петля все ще в руці

судорожно стиснутий кулак

А петля — це пуповина, на якій звисає плід

У воді зі зливу, наче маслом просочився

Гарненько придушується, в унітазі топиться

Мені огидний дотик, і погляд, і знання

Я змиваю змив п’ять-шість разів

Витріть підлогу, завантажте ноутбук, зайдіть в Google

Здається, час знову шукати нову квартиру