Karneval - Prezident

Gib mir einfach ein Dach, vier Wände, zwei bis vier Bierkästen

Drei Flaschen Bourbon, die das Hirn vorm Gefrier’n schützen

Und dann sieh zu, wie man nen paar Tage lang

Mit nich' viel mehr als dem eigenen Schädel Spaß haben kann

Ich hab' 'nen Karneval im Kopf, und nüchtern schlafen, is' wie Gras

Von irgendnem versifften Arsch im Park zu hol’n — kommt nich' in Frage

Und ihr wisst ja, wie das is', sie is' g’rad' nich' zu haben

Schickt dir einen Blick vorbei und schon bist du gefickt für Jahre

Und denk ma' nich, hier spricht Erfahrung, hier spricht gerade eben

Mehr das Gegenteil, mehr das sich geschlagen geben

Und du beißt dir den Arsch deswegen und ab da an ekelt es dir

Vor dir selbst und deinem Scheißversagen und ab da an hälste

Gar nix mehr vom G’radegeh’n, säufst dir deine Tage schön

Bist klar gegen Klarkommen und gar nix nehm'

Vielleicht wirst es selber erst nach Jahrn verstehen und nacherzähl'n

Und all den Narben Namen geben können, wie ich grade eben

Viel Spaß, Kollege, bisse dann weiß', was ich mein'

Kein Leben ist so leicht, wie es scheint

Mit dem einen Bein im Grab, mit dem ander’n auf’m Schlauch

Stehend lässt du deinen Lebenslauf stolpernd seinen Lauf nehmen

Weißt', was ich mein'?

Und 'n bisschen wie 'n Heiligenschein

Strahlste was aus, kuck, der Teufel steckt im kleinsten Detail

Mal' ihn dir aus, schneid' dir dabei ins eigene Fleisch

Dann sei gezeichnet, aber scheiß was drauf, das zeichnet dich aus

Und das findet sich wie Blindenschrift ertastbar für Intimfeinde

Unter dicken Daunendecken wie 'n Grund zum hierbleiben

Und dat zieht meistens, man kann nich' immer reserviert bleiben

Man probiert’s halt, doch dat gibt keinen

Die Panik sucht einen heim, wenn man morgens aufsteht

Und sie im Spiegel wieder Stirb langsam Vier zeigen

Wie liebreizend, langsam spricht es sich rum

Man wird älter und weiß nich' ma' warum

Will sich am Riemen reißen, doch ohne triftigen Grund

Ständig nüchtern zu bleiben bringt einen auch nicht unbedingt zur Vernunft

Ich bin schon ziemlich verhunzt, doch ich bin Künstler, darum

Просто дайте мені дах, чотири стіни, два-чотири ящики з пивом

Три пляшки бурбону, які захищають мозок від замерзання

А потім подивіться, як можна на кілька днів

Не можна розважатися чимось іншим, ніж власним черепом

У мене на думці карнавал, а спати тверезим, як трава

Зібрати це з якогось брудного дупа в парку — не може бути й мови

І ви знаєте, як це, зараз його немає

Подивіться, і ви будете трахатись роками

І не думайте, тут говорить досвід, тут говорить тільки зараз

Більше навпаки, більше здачі

І ти через це кусаєш свою дупу, і відтоді відчуваєш огиду

Від себе і своєї лайнової невдачі і далі

Більше нічого про те, щоб йти прямо, ви добре п'єте свої дні

Ти проти ладити і взагалі нічого не бери

Можливо, ти тільки через роки зрозумієш і перекажеш це сам

І мати можливість назвати всі шрами, як я це зробила щойно

Веселіться, колего, тоді ви розумієте, про що я

Жодне життя не буває таким легким, як здається

Однією ногою в могилі, другою на шлангу

Стоячи й спотикаючись, ви дозволяєте своєму резюме самопливом

Ви знаєте, що я маю на увазі?

І трохи нагадує німб

Ви щось випромінювали, дивіться, диявол у найменших деталях

Розфарбуй сам, врізайся в плоть

Тоді намалюйся, але на біса що на ньому, що тебе відрізняє

І це можна відчути як шрифт Брайля для інтимних ворогів

Під товстими пуховими ковдрами, як причина залишитися тут

І це зазвичай працює, ви не можете завжди залишатися стриманими

Ви пробуєте, але його немає

Паніка охоплює вас, коли ви встаєте вранці

І вони знову показують Die Hard Four у дзеркалі

Як мило, чутки повільно поширюються

Ви старієте і не знаєте чому

Хоче смикнути його за ремінь, але без вагомої причини

Постійне перебування в тверезому стані також не обов’язково приведе вас до тями

Я добряче розбитий, але я художник, тому