De Otro Color - Porta

Yeah, no es cuestión de edad si una calada

Me teletransporta a otro mundo

Es normal que escriba esto ¿no?

Yeah, Porta

Soma, Mizok, Córdoba y Barna, yeah

Todo cambia de color no es nada como te lo pintan

Quisiera ser feliz en una realidad distinta

Lejos de la que estoy, apartado de todo el mal

Que quiera hacerme daño y no estarás en mi lado del cristal

Veo un cielo nítido con lagrimas en mis ojos

Veo borroso las nubes me tapan el sol y en mi enojo

Esta tu imagen, grabada en mi corazón

En el fondo sigue latiendo solo por obligación

Sigo pensando en un tal vez, en un quizá

En si un te quiero tuyo era sincero de verdad

Atrás se queda el pasado y yo me quedo con el

Atrapado entre una imagen plasmada en otro papel

Veo llover pero es que yo ni me inmuto

Veo pasar las horas contando cada minuto

Cada segundo todo se vuelve mas oscuro

Se que es duro seguir adelante sin amigo alguno

Solo es un folio el que me escucha, quizá él me comprenda

Y entienda que solo hay ganas de cortarse las venas

Saber si es cierto o no que en tu vida pasa en momentos

En tan solo un instante en el cual se te ve contento

Sonriendo hacia un futuro que no existe

Pero no, no soy cobarde aunque siga triste

Sigo encerrándome llorando en un largo silencio

Quiero ser fuerte lo se, pero ese querer es reacio

Aunque sigo pese a cada inconveniente

Que se cruza en mi camino, sigo firme y sonriente

Pero tan solo en los sueños que te veo junto a mi

Sigo creyendo en esos sueños, no acepto que te perdí

Soy un niño perdido en busca de amigos, alma y corazón

Un niño que perdió la fe, la inspiración

Una pasión todos mis sueños están rotos

La ilusión se extinguió murió cambió a otro color tu foto

Aún recuerdo aquel adiós, aquel adiós tan frío y seco

Aquella despedida sin un simple abrazo un simple beso

La ausencia de cariño, tu distancia, tus palabras

El echar de menos algo para el cual ya no eres nada

Por una mujer me enganche a todo lo que detestaba

Ahora pienso en dolor veo todo de otro color

Cada calada es un alivio, una condena

Hasta me doy pena no puedo dios ven y córtame las venas

Por una mujer me enganche a todo lo que detestaba

Ahora pienso en dolor veo todo de otro color

Cada calada es un alivio, una condena

Hasta me doy pena no puedo dios ven y córtame las venas

Cabalgo en un mar de angustias dentro de mi enfermedad

Lo único que temo es acostumbrarme a la soledad

Me pregunto ¿Qué me pasa?

Y yo se lo que escondo

Por que creo que mi cielo esta a centímetros del fondo

Sostengo tu mano y unidos nuestros cuerpos danzan

Y callo, me siento vulgar buscando esperanzas

Entristezco, creo que tengo lo que me merezco

Estoy arto de obedecer y parecer un muñeco

Así, cualquiera escribe relajado

Antes era divertido y ahora me siento agobiado

La boca seca al fin encontré en la tinta la paz

Encuentro en cada lagrima inspiración y palabras

Si aquel adiós frío me dolió

Pero hay cosas que solo se las digo al folio

En el papel esta el exterminio que designo el demonio

Pero te vas a dormir con nada escrito y con insomnio

Así si cada día es un sin vivir

No quiero estar en un corazón que no late por mi

Escribir se me hace pesado ¿ Por que me enamoro?

Y cada segundo que no estas conmigo me deterioro

Estoy al borde de un abismo emocional

Recuerdo tu sonrisa mientras dormías y poco mas

Jamás me cansaría de ser tu príncipe azul

Llamar hasta morir no lo veo como una virtud

Incluso por ti daría mi vida

Me siento un poco mas vacío en cada abrazo en cada despedida

Siento echar de menos lo que amo

¿y que le hago si un te quiero de tu boca le da fuerza a mi dinamo?

Por una mujer me enganche a todo lo que detestaba

Ahora pienso en dolor veo todo de otro color

Cada calada es un alivio, una condena

Hasta me doy pena no puedo dios ven y córtame las venas

Por una mujer me enganche a todo lo que detestaba

Ahora pienso en dolor veo todo de otro color

Cada calada es un alivio, una condena

Hasta me doy pena no puedo dios ven y córtame las venas

Так, це не питання віку, якщо затяжка

телепортує мене в інший світ

Для мене це нормально писати, чи не так?

Так, Порта

Сома, Мізок, Кордова і Барна, так

Все змінює колір не так, як фарбують

Я хотів би бути щасливим в іншій реальності

Далеко від того, де я, крім усього зла

Це хоче зашкодити мені, і ти не будеш на моєму боці склянки

Я бачу чисте небо зі сльозами на очах

Я бачу, як розпливчасті хмари вкривають моє сонце і в моєму гніві

Це твій образ, що врізався в моє серце

У глибині душі він продовжує б'тися лише через зобов'язання

Я продовжую думати про можливо, можливо

Насправді, ваше слово «Я люблю вас» було справді щирим

Минуле минуло, і я залишаюся з ним

Застряг між зображенням, зробленим на іншому папері

Я бачу, що йде дощ, але навіть не здригнувся

Я бачу, що години йдуть, рахуючи кожну хвилину

З кожною секундою все темніє

Я знаю, що важко жити без друга

Мене слухає лише фоліант, може, він мене розуміє

І зрозумійте, що є лише бажання порізати собі вени

Знайте, правда чи ні, що у вашому житті це відбувається миттєво

Лише за мить, коли ти виглядаєш щасливим

Посміхаючись у майбутнє, якого не існує

Але ні, я не боягуз, навіть якщо мені все ще сумно

Я продовжую замикатися, плачу в довгому мовчанні

Я хочу бути сильним, я знаю, але це бажання неохоче

Хоча продовжую попри всі незручності

Це перетинає мій шлях, я залишаюся твердим і усміхненим

Але тільки уві сні я бачу тебе поруч

Я все ще вірю в ці мрії, я не визнаю, що втратив тебе

Я втрачений хлопчик, який шукає друзів, серцем і душею

Хлопчик, який втратив віру, натхнення

Одна пристрасть усі мої мрії розбиті

Ілюзія згасла, вона померла, ваша фотографія змінилася на інший колір

Я досі пам’ятаю те прощання, те прощання таке холодне й сухе

Те прощання без простих обіймів, простого поцілунку

Відсутність любові, твоєї дистанції, твоїх слів

Не вистачає чогось, для чого ти ніщо

Для жінки я зачепився за все, що ненавидів

Тепер я думаю про біль, я бачу все іншим кольором

Кожна затяжка — це полегшення, осуд

Мені навіть шкода, що не можу Бог прийти і розрізати мені вени

Для жінки я зачепився за все, що ненавидів

Тепер я думаю про біль, я бачу все іншим кольором

Кожна затяжка — це полегшення, осуд

Мені навіть шкода, що не можу Бог прийти і розрізати мені вени

Я їжджу в морі мук у своїй хворобі

Єдине, чого я боюся, це звикнути до самотності

Цікаво, що зі мною не так?

І я знаю, що приховую

Бо я думаю, що моє небо знаходиться в дюймах від дна

Я тримаю твою руку і разом наші тіла танцюють

А я мовчу, почуваюся вульгарно, шукаючи надії

Мені стає сумно, я думаю, що маю те, що заслуговую

Я втомилася слухатися і виглядати як лялька

Таким чином, кожен пише розслаблено

Раніше це було весело, а тепер я відчуваю себе пригніченим

Сухий рот нарешті знайшов спокій у чорнилі

Я знаходжу в кожній сльзі натхнення і слова

Якщо це холодне прощання зашкодило мені

Але є речі, які я кажу лише на фоліо

На папері винищення, призначене дияволом

Але ти лягаєш спати з нічим не написаним і безсонням

Отже, якщо кожен день – це без життя

Я не хочу бути в серці, яке не б’ється за мене

Писати мені тяжко Чому я закохаюсь?

І з кожною секундою, що тебе немає зі мною, я погіршуюся

Я на межі емоційної прірви

Я пам’ятаю твою посмішку, коли ти спав, і мало що інше

Я ніколи б не втомився бути твоїм чарівним принцом

Дзвонити до смерті я не бачу в цьому чесноти

Навіть за тебе я б віддав своє життя

Я відчуваю себе трохи більш порожнім у кожному обіймі в кожному прощанні

Мені шкода, що я сумую за тим, що люблю

А що мені робити, якщо я люблю тебе з твоїх уст додає сили моєму динамо?

Для жінки я зачепився за все, що ненавидів

Тепер я думаю про біль, я бачу все іншим кольором

Кожна затяжка — це полегшення, осуд

Мені навіть шкода, що не можу Бог прийти і розрізати мені вени

Для жінки я зачепився за все, що ненавидів

Тепер я думаю про біль, я бачу все іншим кольором

Кожна затяжка — це полегшення, осуд

Мені навіть шкода, що не можу Бог прийти і розрізати мені вени