Боль - Попкорн

Мне больно —

Хочу кричать,

Лезть на стены.

Мне больно —

Видел во сне.

Но забудь, я прошу.

Променяли Мертвое море

На то, что когда-то

Называли симфонией.

Забудь меня тем —

Я убил в себе это.

Мой мир только мой,

Удаляя все светлое.

«Прости!" — на все

Вопросы, ответы,

«Прости" — от меня

Ты хотела слышать это.

Перевернутые стекла

Все так же резали.

Мы меня меняли себя

Новыми, резвыми,

Что хотели от нас

Как вс…,

И играли все пожар,

Все прощай.

Умирая, рождали мы,

Задыхались мы,

Пытались и из

Песка воплощали,

а волны рушили.

Что же дальше?

А дальше слезы были,

Мне снова больно.

Это бессилие…

Кукловод новый

Изменит ход игры,

В больном воображении

Они перешли на «ты»,

На грани мысленно,

На перемену местами,

Не ощутив полета,

Они прощались с нами.

На ихнем месте вскоре

Возникали новые,

Теряли головы,

Кричали о свободе,

Уже прикованные.

И я дарю тебе все,

Не оставляя это,

Больше не со мной

И не ищю ответа.

И задаю вопросы,

Мной овладела боль,

Конец наркозу,

Теперь чужая роль…

Мне больно —

Надпись,

Рядом манекен в слезах,

Мне больно —

В сладости,

Я не мечтаю в с нах.

Наверно больше

Дыхание мое не важно,

Уступаю место,

Отступаю дважды.

Не успел,

Значит, отдал тебе возможность,

Я поглощаю боль,

Не надо осторожности.

Ветер с моря соль и холод принес

С собой.

Наверно поздно о чем-то думать…

Стой!

Мне больно —

Хочу кричать,

Лезть на стены.

Мне больно —

Я видел во сне.

Но забудь, я прошу.

Мне больно…

Я буду молчать…

Мені боляче -

Хочу кричати,

Лізти на стіни.

Мені боляче -

Бачив у сні.

Але забудь, я прошу.

Проміняли Мертве море

На те, що колись

Називали симфонією.

Забудь мене тим|

Я вбив у собі це.

Мій світ тільки мій,

Видаляючи все світле.

«Пробач!» - на все

Запитання, відповіді,

«Пробач» — від мене

Ти хотіла чути це.

Перевернуте скло

Всі так само різали.

Ми мене змінювали себе

Новими, жвавими,

Що хотіли від нас

Як все…,

І грали всі пожежу,

Все прощавай.

Вмираючи, народжували ми,

Задихалися ми,

Намагалися і із

Піску втілювали,

а хвилі рушили.

Що далі?

А далі сльози були,

Мені знову боляче.

Це безсилля.

Ляльковод новий

Змінить хід гри,

У хворій уяві

Вони перейшли на «ти»,

На межі подумки,

На зміну місцями,

Не відчувши польоту,

Вони прощалися з нами.

На їхньому місці незабаром

Виникали нові,

Втрачали голови,

Кричали про свободу,

Вже прикуті.

І я дарую тобі все,

Не залишаючи це,

Більше не зі мною

І не шукаю відповіді.

І задаю питання,

Мною опанував біль,

Кінець наркозу,

Тепер чужа роль…

Мені боляче -

Напис,

Поряд манекен у сльозах,

Мені боляче -

Солодощі,

Я не мрію в с нах.

Напевно більше

Дихання моє не важливо,

Поступаюся місцем,

Відступаю двічі.

Не встиг,

Значить, дав тобі можливість,

Я поглинаю біль,

Не треба обережності.

Вітер із моря сіль і холод приніс

З собою.

Напевно пізно про щось думати…

Стій!

Мені боляче -

Хочу кричати,

Лізти на стіни.

Мені боляче -

Я бачив уві сні.

Але забудь, я прошу.

Мені боляче…

Я буду мовчати…