В круге света - ПОЛЮСА

Ночь правит мне зрение изгибами черных рук,

Сквозь закрытые веки вижу яркий очерченный круг,

Что это: воображение или испуг,

Или ночь правит мне зренье изгибами черных рук?

Меня не тормоши, я таю на свету,

Боязнью высоты с ума себя сведу…

Говори со мной ласковым шепотом,

Я буду безропотным, стану ручным и, боясь

Показаться неопытным буду глубже вдыхать

Едкий сумрачный дым…

В круге света, в круге света место для меня согрето,

Я хвостом своей кометы вильну…

Ни ответа — ни привета от заката до рассвета,

Брошусь вниз и в круге света вмиг пропаду…

Ночь правит мне зрение изгибами черных рук,

Сквозь закрытые веки вижу яркий очерченный круг,

Что это: воображение или испуг,

Или ночь правит мне зренье изгибами черных рук?

Не сказали мне ни слова, и ни слова не соврали,

Я смотрел заворожено, а они мне не мешали,

Все стояли, улыбаясь, да только внутрь не приглашали,

Будто бы чего-то ждали, ждали, ждали, ждали!

В круге света, в круге света место для меня согрето,

Я хвостом своей кометы вильну…

Ни ответа — ни привета от заката до рассвета,

Брошусь вниз и в круге света вмиг пропаду…

Ночь правит мне зрение изгибами черных рук,

Сквозь закрытые веки вижу яркий очерченный круг,

Что это: воображение или испуг,

Или ночь правит мне зренье изгибами черных рук?

Ніч править мені зір вигинами чорних рук,

Крізь закриті повіки бачу яскраве окреслене коло,

Що це: уява чи переляк,

Чи ніч править мені зір вигинами чорних рук?

Мене не тормоші, я таю на світлі,

Боязню висоти з розуму себе зведу ...

Говори зі мною ласкавим пошепкою,

Я буду покірливим, стану ручним і, боячись

Здаватися недосвідченим глибше вдихатиму

Їдкий похмурий дим.

У кругу світла, у колі світла місце для мене зігріте,

Я хвостом своєї комети вільну…

Ні відповіді — ні привітання від захід сонця до світанку,

Кинуся вниз і в колі світла вмить пропаду ...

Ніч править мені зір вигинами чорних рук,

Крізь закриті повіки бачу яскраве окреслене коло,

Що це: уява чи переляк,

Чи ніч править мені зір вигинами чорних рук?

Не сказали мені ні слова, і ні слова небрехали,

Я дивився заворожено, а вони мені не заважали,

Всі стояли, посміхаючись, та тільки всередину не запрошували,

Начебто чогось чекали, чекали, чекали, чекали!

У кругу світла, у колі світла місце для мене зігріте,

Я хвостом своєї комети вільну…

Ні відповіді — ні привітання від захід сонця до світанку,

Кинуся вниз і в колі світла вмить пропаду ...

Ніч править мені зір вигинами чорних рук,

Крізь закриті повіки бачу яскраве окреслене коло,

Що це: уява чи переляк,

Чи ніч править мені зір вигинами чорних рук?