Noch Kann Ich Verstehen - Pohlmann.

Ich bewege mich auf rissigen Straßen

Auf denen wir uns nun verlassen

Vorbei an den Masten der Telegrafen

Als lägen darunter Schiffe begraben

Auf Grund gelaufen im Heimathafen

Noch kann ich verstehn warum wir es nicht schafften

Noch begreif ich gut warum wir’s nicht mehr sind

In keiner Schachtel meiner Worte befand sich je ein Ring

Und so lag unser Schiff immr schräger im Wind

Und wenn einmal übr alles, gute Zeit gewinnt

Dann werd ich’s dir kaum erklären können mein Kind

Wir haben uns in Stand gehalten

Aus den Neuen da wurden die Alten

Und wir haben an uns festgehalten

Aber irgendwie jeder an sich

Und im Wohnzimmer brannte noch Licht

Noch kann ich verstehn warum wir es nicht schafften

Noch begreif ich gut warum wir’s nicht mehr sind

In keiner Schachtel meiner Worte befand sich je ein Ring

Und so lag unser Schiff immer schräger im Wind

Und wenn einmal über alles die gute Zeit gewinnt

Dann werd ich’s dir kaum erklären können mein Kind

Und könnten wir auch jetzt noch aus unseren Fehlern lernen

Ein Mensch weiter und du wirst ein anderer werden

Vielleicht werden wir uns selbst auch nie gerecht

Und wir suchen jemand der uns das verzeiht

Ja, wir suchen jemand der uns das verzeiht

Bis mit etwas Pech genug zum Schluss nicht reicht

Und wenn einmal über alles, die gute Zeit gewinnt

Dann werd ich’s dir kaum erklären können mein Kind

Dann werd ich’s dir kaum erklären können mein Kind

Uhhhu Uhhhhu Uhhhhhu Uhhhhhhu

Я йду по потрісканим дорогам

На яку ми зараз спираємось

Повз телеграфні стовпи

Ніби під нею поховані кораблі

Сів на мілину в порту приписки

Я все ще розумію, чому ми цього не зробили

Я все ще розумію, чому нас більше немає

У жодній скриньці моїх слів ніколи не було каблучки

І так наш корабель лежав дедалі похило на вітрі

І як тільки uber все, гарний час перемагає

Тоді я навряд чи зможу пояснити тобі, моя дитино

Ми тримали себе в хорошій формі

Нові стали старими

І ми трималися

Але якось кожен сам по собі

А у вітальні ще горіло світло

Я все ще розумію, чому ми цього не зробили

Я все ще розумію, чому нас більше немає

У жодній скриньці моїх слів ніколи не було каблучки

І так наш корабель лежав дедалі похило на вітрі

І одного разу гарний час перемагає все

Тоді я навряд чи зможу пояснити тобі, моя дитино

І чи можемо ми ще вчитися на своїх помилках?

Ще одна людина, і ти станеш іншим

Можливо, ми ніколи не віддамо справедливість самим собі

І ми шукаємо, хто б нам простив

Так, ми шукаємо того, хто прощає нас

Поки трохи невдачі не вистачить наприкінці

І як тільки найкращий час перемагає

Тоді я навряд чи зможу пояснити тобі, моя дитино

Тоді я навряд чи зможу пояснити тобі, моя дитино

Уххххххххххххххххххххххххххххххххх