Glashaus - Pohlmann.

Ich hab' ein’n Stein, der fliegt mit Benzin

Und ich lasse mich von ihm zum Schweigen bring’n

Ich hab' ein’n Stein aus Plastik, er klebt an meiner Sohle

Er klebt an allem, was ich so aus der Tasche hole

Ich hab' ein’n Stein aus Holz, der hält mich noch warm

Ich mach' ein Bett daraus, in dem ich nicht schlafen kann

Ich hab' ein’n Stein aus Pulver und Metall

Der schützt mich vor dem, was mir Angst machen soll

Ich sitz' in meinem Glashaus auf einem Berg aus Stein

Keine Tür führt hier raus, doch jede führt hinein

Und so werfe ich und werf’s nicht hin, obwohl ich voller Sünde bin

Meinen ersten Stein und werf' mein Häuschen ein

Ich hab' ein’n Stein, der liegt in der Luft

Der ist so klein, dass man ihn filtern muss

Ich hab' ein’n Stein aus dem Eis, das vergeht

Dass ein Stein unter dem, was er spiegelt, liegt

Ich hab' ein’n Stein aus Gift, das für uns alle reicht

Und wenn der Stein uns trifft, dann ist es soweit

Ich hab' ein’n Stein aus dem Fleisch so vieler Tiere

Wie kann das sein?

Ich hab' ein’n Stein in meiner Niere

Ich sitz' in meinem Glashaus auf einem Berg aus Stein

Keine Tür führt hier raus, doch jede führt hinein

Und so werfe ich und werf’s nicht hin, obwohl ich voller Sünde bin

Meinen ersten Stein, oh, und werf' mein Häuschen ein

Soweit ich das erkennen kann

Ein Haus aus Glas auch nebenan

Hey, Nachbar, steig 'nein und sing

Damit wir nicht verschwunden sind, oh

Vor unsrer Zeit, vor unsrer Zeit

Vor unsrer Zeit, vor unserer Zeit

Vor unsrer Zeit, vor unsrer Zeit

Vor unsrer Zeit, yeah (Vor unsrer Zeit)

Ich sitz' in meinem Glashaus auf einem Berg aus Stein

Keine Tür führt hier raus, doch jede führt hinein

Und so werfe ich und werf’s nicht hin, obwohl ich voller Sünde bin

Meinen ersten Stein, oh, woah, und werf' mein Häuschen ein

Woah, woah, woah

У мене камінь літає з бензином

І я дозволив йому закрити мене

У мене пластиковий камінь, він прилипає до підошви

Він прилипає до всього, що я дістаю з кишені

У мене є дерев’яний камінь, який зігріває мене

Я застелю з нього ліжко, в якому не можу спати

У мене є камінь із порошку й металу

Це захищає мене від того, що повинно мене лякати

Я сиджу в своєму скляному будинку на кам’яній горі

Жодні двері сюди не ведуть, але всі ведуть

І так кидаю і не кидаю, хоч і повний гріха

Мій перший камінь і кинь у мій будиночок

У мене є камінь, який висить у повітрі

Він настільки малий, що його потрібно відфільтрувати

У мене є камінь з льоду, який пройде

Що камінь лежить під тим, що він відображає

У мене є отруйний камінь, якого вистачить на всіх нас

А коли в нас камінь вдарить, значить, настав час

У мене є камінь із м’яса багатьох тварин

Як це може бути?

У мене камінь у нирці

Я сиджу в своєму скляному будинку на кам’яній горі

Жодні двері сюди не ведуть, але всі ведуть

І так кидаю і не кидаю, хоч і повний гріха

Мій перший камінь, о, і кинь у мій дім

Наскільки я можу судити

По сусідству також скляний будинок

Гей, сусіде, вставай ні та співай

Отже, ми не пішли, о

До нашого часу, до нашого часу

До нашого часу, до нашого часу

До нашого часу, до нашого часу

До нашого часу, так (До нашого часу)

Я сиджу в своєму скляному будинку на кам’яній горі

Жодні двері сюди не ведуть, але всі ведуть

І так кидаю і не кидаю, хоч і повний гріха

Мій перший камінь, о, ой, і кинь у мій дім

Вау, воу, воу