The Ballad of Jeremiah Peacekeeper - Poets Of The Fall

He stares out the window, blank as a canvas made up in the sunlight and

swirling smoke and ash.

He waits for a breath.

Now, taking his time, he sees an eternity in a blink of an eye.

And for him this life is made of time and choices,

an endless blend of vistas painted bright with memories.

The here and now will bow to him to only serve one purpose, to keep your peace.

He takes on the world all in a stride, and your wounds will be his scars.

So won’t you remember when the night comes, he will need your open arms.

For to be invincible, he needs your love.

He stands in the doorway, quiet like yesterday,

with forgotten thoughts become a mystery and nightmares locked away.

He looks like a gunman, but his view is much too wide for such a solution,

so he fights without a six gun on his side.

And all the while the stars and moon shine brightly.

Outside the desert wails a curse of rage and jealousy.

And yet tomorrow comes along and shifts to serve his purpose, to keep your

peace.

He takes on the world all in a stride, and your wounds will be his scars.

So won’t you remember when the night comes, he will need your open arms.

For to be invincible, he needs your love.

Він дивиться у вікно, порожній, як полотно, створене на сонячному світлі й

закручений дим і попіл.

Він чекає вдиху.

Тепер, не поспішаючи, він бачить вічність за мить ока.

І для нього це життя складене з часу та вибору,

нескінченне поєднання краєвидів, яскравих спогадів.

Тут і зараз вклоняться йому, щоб служити лише одній меті — зберегти ваш спокій.

Він охоплює світ із швидкістю, і ваші рани стануть його шрамами.

Тож чи не згадаєш ти, коли настане ніч, йому знадобляться твої розпростерті обійми.

Щоб бути непереможним, йому потрібна твоя любов.

Він стоїть у дверях, тихий, як учора,

із забутими думками стають таємницею, а кошмари замкнені.

Він виглядає як стрілець, але його погляд занадто широкий для такого рішення,

тому він б’ється без шести пістолетів на боці.

І весь час яскраво світять зірки і місяць.

За межами пустелі голосить прокляття лють і ревнощі.

І все ж завтрашній день приходить і змінюється, щоб служити своїй меті, зберегти вашу

мир.

Він охоплює світ із швидкістю, і ваші рани стануть його шрамами.

Тож чи не згадаєш ти, коли настане ніч, йому знадобляться твої розпростерті обійми.

Щоб бути непереможним, йому потрібна твоя любов.