Карлик Нос - Пикник

Сожмется сердце от бумажного огня.

И нарисованное оживет как будто,

И Карлик Нос преследует меня.

Он выдумал бы новый мир, да только

Не рвется кем-то сложенный узор.

И видимо ему опять придется

Вглядеться в зеркало и ощутить позор.

Припев:

Карлик Нос других не хуже,

Знает, в случае чего,

Длинный нос — его оружие

И проклятие его.

Он привык один бороться,

Свой-чужой среди уродцев,

Свой-чужой среди уродцев,

Свой-чужой.

Еще чуть-чуть, все на круги своя вернется,

Он вырвется опять из темноты.

И зеркало над ним не рассмеется,

И неприступное окажется простым.

Припев:

Карлик Нос других не хуже,

Знает, в случае чего,

Длинный нос — его оружие

И проклятие его.

Он привык один бороться,

Свой-чужой среди уродцев,

Свой-чужой среди уродцев,

Свой-чужой.

Сам от слез промок,

А другим помог.

Вот какой!

Всех врагов простил,

В сердце свет пустил.

Вот какой!

Лишь лопух да крапива

Поймут некрасивого…

Стиснеться серце від паперового вогню.

І намальоване оживе начебто,

І Карлик Ніс переслідує мене.

Він вигадав би новий світ, та тільки

Не рветься кимось складений візерунок.

І мабуть йому знову доведеться

Вдивитись у дзеркало і відчути ганьбу.

Приспів:

Карлик Ніс інших не гірше,

Знає, у разі чого,

Довгий ніс — його зброя

І прокляття його.

Він звик один боротися,

Свій-чужий серед потвор,

Свій-чужий серед потвор,

Свій чужий.

Ще трохи, все на круги своя повернеться,

Він вирветься знову з темряви.

І дзеркало над ним не розсміється,

І неприступне виявиться простим.

Приспів:

Карлик Ніс інших не гірше,

Знає, у разі чого,

Довгий ніс — його зброя

І прокляття його.

Він звик один боротися,

Свій-чужий серед потвор,

Свій-чужий серед потвор,

Свій чужий.

Сам від сліз промок,

А іншим допоміг.

Ось який!

Всіх ворогів вибачив,

У серці світло пустило.

Ось який!

Лише лопух та кропива

Зрозуміють негарного…