Дождь - Петлюра

Барабанит по улице дождь, в окна лезет проклятая тень

И ложится на плечи ложь в этот хмурый осенний день

И ложится на плечи ложь, одна лишь ложь

В этот хмурый осенний день

Ты сегодня домой не пойдешь,

Позвонишь, скажешь:"Мама не жди".

Понимаешь, на улице дождь,

Только дождь, только дождь да стихи.

Понимаешь, на улице дождь один лишь дождь,

А у нас еще ночь впереди!

А когда ты прочтешь стихи, всё пойдет как обычный роман.

Ты заплачешь «Пусти, пусти», опрокинутая на диван

Ты заплачешь «Пусти, пусти меня», опрокинутая на диван

Будут алые губы нежны, будут руки ласкать и ласкать

И пробьют равнодушно часы первый час твоей женской судьбы,

И пробьют равнодушно часы, одни часы, первый час твоей женской судьбы.

А когда ты глупышка поймешь, что была мне совсем не нужна,

Ты заплачешь: «Проклятый дождь, ах зачем я домой не пошла»

Ты заплачешь: «Проклятый дождь, проклятый дождь, ах зачем я домой не пошла»

Барабанит по улице дождь, в окна лезет проклятая тень

И ложится на плечи ложь в этот хмурый осенний день

И ложится на плечи ложь, одна лишь ложь

В этот хмурый осенний день

Барабанить по вулиці дощ, у вікна лізе проклята тінь

І лягає на плечі брехня в цей похмурий осінній день

І лягається на плечі брехня, одна лише брехня

В цей похмурий осінній день

Ти сьогодні додому не підеш,

Подзвониш, скажеш: "Мама не чекай".

Розумієш, на вулиці дощ,

Тільки дощ, тільки дощ та вірші.

Розумієш, на вулиці дощ один лише дощ,

А у нас ще ніч попереду!

А коли ти прочитаєш вірші, все піде як звичайний роман.

Ти заплачеш «Пусти, пусти», перекинута на диван

Ти заплачеш «Пусти, пусти мене», перекинута на диван

Будуть яскраво-червоні губи ніжні, руки ласкатимуть і ласкати

І проб'ють байдуже години першу годину твоєї жіночої долі,

І проб'ють байдуже годинник, один годинник, першу годину твоєї жіночої долі.

А коли ти дурниця зрозумієш, що була мені зовсім не потрібна,

Ти заплачеш: «Проклятий дощ, ах навіщо я додому не пішла»

Ти заплачеш: «Проклятий дощ, проклятий дощ, ах навіщо я додому не пішла»

Барабанить по вулиці дощ, у вікна лізе проклята тінь

І лягає на плечі брехня в цей похмурий осінній день

І лягається на плечі брехня, одна лише брехня

В цей похмурий осінній день