Я опускаюсь на колени - Петлюра

Так ясно помню тот зимний вечер —

Начало было января.

Тебя тогда я впервые встретил,

И полюбил навеки я.

Я опускаюсь на колени.

За глупый мой вопрос прости,

Но я все время в изумленьи:

Что ты во мне смогла найти?

Что ты во мне смогла найти?..

Но почему ты мне не сказала

Трех главных слов, когда сады

В цвету весеннем утопали,

И на реке ломались льды.

Я опускаюсь на колени.

За глупый мой вопрос прости,

Но я все время в изумленьи:

Что ты во мне смогла найти?

Что ты во мне смогла найти?..

Теперь я понял, что жизнь моя

Навеки связана с твоей.

Январь с тобой нас познакомил.

Зима — спасибо скажем ей!

Я опускаюсь на колени.

За глупый мой вопрос прости,

Но я все время в изумленьи:

Что ты во мне смогла найти?

Что ты во мне смогла найти?..

Так ясно пам'ятаю той зимовий вечір—

Початок був січень.

Тебе тоді я вперше зустрів,

І полюбив навіки я.

Я опускаюся на коліна.

За дурне моє питання вибач,

Але я ввесь час у здивуванні:

Що ти в мені змогла знайти?

Що ти во мені змогла знайти?..

Але чому ти мені не сказала?

Трьох головних слів, коли сади

У кольорі весняним потопали,

І на ріці ламалися льоди.

Я опускаюся на коліна.

За дурне моє питання вибач,

Але я ввесь час у здивуванні:

Що ти в мені змогла знайти?

Що ти во мені змогла знайти?..

Тепер я зрозумів, що життя моє

Навіки пов'язана з твоєю.

Січень із тобою нас познайомив.

Зима - дякую скажемо їй!

Я опускаюся на коліна.

За дурне моє питання вибач,

Але я ввесь час у здивуванні:

Що ти в мені змогла знайти?

Що ти во мені змогла знайти?..