Räume räumen - PeterLicht

Der Raum ist voll, doch keiner ist da Das hier erreicht mich

Erreicht mich nicht

So viele Sekunden hat mein Tag nicht

Die ich bräuchte, um mein 'nein' zu sagen

Meine neine.

nein, nein, nein

Meine neine.

nein, nein

Nein, nein, nein

Nein, nein

Nein

Nein, nein, nein, nein

Nein, nein

Nein

Nein, nein

Der Raum ist voll, doch keiner ist da Wer stört, fliegt

Raus, raus, raus

Stören und fliegen und Räume räumen

Hier muss ich nicht sein, hier möcht ich nichtmal fehlen

Lieber draußen auf den Wegen im Septemberregen

Der warme Regen

Der warme Regen

Nein, nein, nein

Nein, nein

Nein

Nein, nein, nein, nein

Nein, nein

Nein

Nein, nein

Ich glaube wen immer ich sehe müsste glücklich sein

Wir mögen das Land, wir akkupunktieren den Boden

Wir massieren die Straßen, wir cremen die Häuser

Wir wischen die Städte, wir kühlen die Motoren

Wir mögen das Land, wir akkupunktieren den Boden

Mit großen Stahlstangen

Mit großen Stahlstangen

Wir salben den Beton, wir verbinden die Drähte

Wir trösten die Maschinen, wir besprechen die Membranen

Der Infrastruktur legen wir die Hände auf

Mit großen Händen

Mit großen Händen

Und dann dein Bild in den Wolken und der Wind von oben

Du da — Ich hier

Mit großen Herzen

Mit großen Herzen

Ja, Ja, Ja Ja, Ja Ja Ja, Ja, Ja, Ja Ja, Ja Ja Ja, Ja, Ja, Ja Ja, Ja

(Ja, Ja, Ja, Ja Ja, Ja Ja…)

Lass uns glücklich sein

Oder verschwunden sein

Lass uns kleiner werden

Am Horizont

Was anderes sehe ich nicht

Am Horizont

Lass uns weiter gehen

Als unsere Augen sehen

Was anderes sehe ich nicht

Als in weiter Ferne lauter Licht

In weiter Ferne lauter Licht

In weiter Ferne lauter Licht

Кімната переповнена, але нікого немає Це доходить до мене

Не можу до мене достукатися

Мій день не має стільки секунд

ті, що мені потрібно сказати "ні"

мій ні

Ні-ні-ні

мій ні

Ні ні

Ні-ні-ні

Ні ні

ні

Ні, ні, ні

Ні ні

ні

Ні ні

Кімната повна, але нікого немає, хто заважає, той летить

Вихід, вихід, вихід

Заважайте, літайте та очищайте кімнати

Мені тут бути не обов’язково, я б навіть не хотів тут пропадати

Краще ходити по стежках під вересневим дощем

Теплий дощ

Теплий дощ

Ні-ні-ні

Ні ні

ні

Ні, ні, ні

Ні ні

ні

Ні ні

Я думаю, хто б я не бачив, повинен бути щасливим

Нам подобається країна, ми голковколюванням ґрунту

Масажуємо вулиці, кремуємо будинки

Ми стираємо міста, охолоджуємо двигуни

Нам подобається країна, ми голковколюванням ґрунту

З великими сталевими прутами

З великими сталевими прутами

Змащуємо бетон, з’єднуємо дроти

Ми заспокоюємо машини, обговорюємо мембрани

Ми беремо в руки інфраструктуру

З великими руками

З великими руками

А потім твоя картинка в хмарах і вітер згори

Ти там — я тут

З великими серцями

З великими серцями

Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так

(Так, так, так, так, так, так, так…)

Будьмо щасливими

Або зникнути

давайте поменше

На горизонті

Я не бачу нічого іншого

На горизонті

давайте далі

Як бачать наші очі

Я не бачу нічого іншого

Як далеко голосніше світло

Далеко яскравіше світло

Далеко яскравіше світло