Feierabend - Peter Alexander

Kurz vor fünf, die Zeit bleibt stehen,

alle woll’n nach Hause gehen,

jeder hat das Eine nur im Sinn,

und im Lande die Millionen,

ganz egal, wo sie auch wohnen,

schmeißen ihre Arbeit einfach hin.

Das ist die Zeit, wo auch der Pedro deutsch versteht,

wenn man ihm sagt, daß es in fünf Minuten

ab nach Hause geht:

Feierabend, das Wort macht jeden munter.

Feierabend, das geht wie Honig runter,

Feierabend, und alle haben jetzt frei, frei, frei

endlich

Feierabend, man sagt, na dann, bis morgen,

Feierabend, und all die kleinen Sorgen, die vergißt man,

denn bald schon ist man daheim.

Endlich ist’s genug für heute,

und es kommt für alle Leute,

nun der lang ersehnte Augenblick.

Große, Kleine, Arme, Reiche

alle fühlen jetzt das Gleiche,

und sie freu’n sich auf ein kleines Glück.

Man sieht im Geist schon, wie das Bier im Glase zischt,

und weiß am Stammtisch im Lokal,

da sind die Karten schon gemischt:

Feierabend, das Wort macht jeden munter.

Feierabend, das geht wie Honig runter,

Feierabend, und alle haben jetzt frei, frei, frei

endlich

Feierabend, man sagt, na dann, bis morgen,

Feierabend, und all die kleinen Sorgen, die vergißt man,

denn bald schon ist man daheim.

Und die Verliebten finden’s doppelt so schön,

endlich nach Haus zu gehen.

Sie haben sich nach dieser Stunde gesehnt,

und freu’n sich auf ein Wiedersehen:

Feierabend, das Wort macht jeden munter.

Feierabend, das geht wie Honig runter,

Feierabend, und alle haben jetzt frei, frei, frei

endlich

Feierabend, man sagt, na dann, bis morgen,

Feierabend, und all die kleinen Sorgen, die vergißt man,

denn bald schon ist man daheim.

Endlich frei, frei, frei, jetzt ist Feierabend,

man sagt, na dann, bis morgen,

Feierabend, und all' die kleine~ Sorgen,

die vergißt man, denn bald schon ist man daheim.

Ja, die vergißt man, denn bald schon, ist man daheim.

Незадовго до п’ятої час зупиняється

всі хочуть додому

у кожного тільки одне на думці,

а в країні мільйони

де б ти не жив,

просто викинь їхню роботу.

Це той час, коли Педро також розуміє німецьку,

коли ти скажеш йому, що це буде за п'ять хвилин

йде додому:

Час закриття, слово змушує всіх прокинутися.

Час закриття, що йде, як мед,

Час закриття, і всі тепер вільні, вільні, вільні

Нарешті

Час закриття, кажуть, добре, до завтра,

Час закриття, і всі маленькі турботи, ви забуваєте їх

бо скоро ти будеш вдома.

На сьогодні нарешті вистачить

і це для всіх людей

тепер довгоочікуваний момент.

Великі, маленькі, бідні, багаті

зараз усі відчувають те саме

і вони з нетерпінням чекають маленького щастя.

Уже бачиш подумки, як шипить пиво в склянці,

і знає за столом завсідників у пабі,

картки вже змішані:

Час закриття, слово змушує всіх прокинутися.

Час закриття, що йде, як мед,

Час закриття, і всі тепер вільні, вільні, вільні

Нарешті

Час закриття, кажуть, добре, до завтра,

Час закриття, і всі маленькі турботи, ви забуваєте їх

бо скоро ти будеш вдома.

А закохані вважають його вдвічі красивішим

щоб нарешті піти додому.

Ти жадав цієї години

і з нетерпінням чекаємо зустрічі з вами знову:

Час закриття, слово змушує всіх прокинутися.

Час закриття, що йде, як мед,

Час закриття, і всі тепер вільні, вільні, вільні

Нарешті

Час закриття, кажуть, добре, до завтра,

Час закриття, і всі маленькі турботи, ви забуваєте їх

бо скоро ти будеш вдома.

Нарешті вільний, вільний, вільний, тепер все скінчилося

кажуть, добре, до завтра,

Час закриття і всі маленькі турботи,

їх забуваєш, бо скоро вдома.

Так, ти їх забудеш, бо скоро будеш вдома.