The Trees They Do Grow High - Pentangle

The trees they grow high, and the leaves they do grow green

Many is the time my true love I’ve seen

Many an hour I have watched him all alone

He’s young, but he’s daily growing

Father, dear father, you’ve done me great wrong

You have married me to a boy who is too young

I’m twice twelve and he is but fourteen

He’s young, but he’s daily growing

Daughter, dear daughter, I’ve done you no wrong

I have married you to a great lord’s son

He’ll be a man to you when I am dead and gone

He’s young, but he’s daily growing

Father, dear father, if you see fit

We’ll send my love to college for another year yet

I’ll tie blue ribbons all around his head

To let the ladies know that he’s married

One day I was looking o’er my father’s castle wall

I saw all the boys a-playing at the ball

My own true love was the flower of them all

He’s young, but he’s daily growing

At the age of fourteen, he was a married man

Age of fifteen, the father of a son

Age of sixteen, on his grave the grass was green

Cruel death had put an end to his growing

I’ll make my love a shroud, at the hole in so fine

Every stitch I put in it, the tears come trickling down

Once i had a true love, but not narrow one

But i’ll watch for his son, 'cause he’s growing

Дерева вони ростуть високо, а листя зеленіють

Багато часу я бачив моє справжнє кохання

Багато години я спостерігав за ним сам

Він молодий, але щодня росте

Батьку, любий тато, ти зробив мені велику помилку

Ви видали мене заміж за надто молодого хлопця

Мені двічі дванадцять, а йому але чотирнадцять

Він молодий, але щодня росте

Дочко, дорога дочко, я не зробив тобі нічого поганого

Я видав вас заміж за сина великого лорда

Він буде для вас чоловіком, коли я помру й не буду

Він молодий, але щодня росте

Батько, любий тато, якщо ви вважаєте за потрібне

Ми відправимо моє кохання до коледжу ще на рік

Я зав’яжу йому всю голову блакитними стрічками

Щоб жінки знали, що він одружений

Одного дня я дивився на стіну замку свого батька

Я бачив, як усі хлопці грали на м’ячі

Моя власна справжня любов була квіткою їх усіх

Він молодий, але щодня росте

У чотирнадцять років він був одружений

П’ятнадцять років, батько сина

У шістнадцять років, на його могилі була зелена трава

Жорстока смерть поклала кінець його зростанню

Я зроблю мою кохання саван, на дірі так гарно

Кожен стібок, який я накладаю, сльози течуть

Колись у мене була справжня любов, але не вузька

Але я буду стежити за його сином, бо він росте