Los Hermanos - Pedro Aznar

Yo tengo tantos hermanos que no los puedo contar

En el valle, la montaña, en la pampa y en el mar

Cada cual con sus trabajos, con sus sueños, cada cual

Con la esperanza delante, con los recuerdos detrás

Yo tengo tantos hermanos que no los puedo contar…

Gente de mano caliente por eso de la amistad

Con un lloro pa' llorarlo, con un rezo pa' rezar

Con un horizonte abierto que siempre está más allá

Y esa fuerza pa' buscarlo con tesón y voluntad

Cuando parece más cerca es cuando se aleja más

Yo tengo tantos hermanos que no los puedo contar…

Y así seguimos andando curtidos de soledad

Nos perdemos por el mundo

Nos volvemos a encontrar

Y así nos reconocemos por el lejano mirar

Por la copla que mordemos

Semilla de inmensidad

Y así seguimos andando curtidos de soledad

Y en nosotros nuestros muertos

Pa' que nadie quede atrás

Yo tengo tantos hermanos que no los puedo contar

Y una hermana muy hermosa que se llama libertad

У мене стільки братів, що їх не злічити

В долині, на горі, в пампі і в морі

Кожен зі своєю роботою, зі своїми мріями, кожен

З надією попереду, зі спогадами позаду

У мене стільки братів, що не злічити...

Гарячі руки людей через дружбу

З криком плакати, з молитвою молитися

З відкритим горизонтом, який завжди за межами

І цю силу шукати її із завзяттям і волею

Коли здається ближчим, то стає все далі

У мене стільки братів, що не злічити...

І так ми продовжуємо ходити засмаглі від самотності

ми губимося у світі

ми знову зустрічаємося

І так ми впізнаємо один одного за далеким поглядом

За куплет, який ми кусаємо

насіння неосяжності

І так ми продовжуємо ходити засмаглі від самотності

А в нас наші мертві

Щоб ніхто не залишився позаду

У мене стільки братів, що їх не злічити

І дуже гарна сестра звалася свободою