Agua y Vino - Pedro Aznar

Todos los días se paseaba secamente

Por el huerto bajo el sol

La hora muerta, piedra muerta

La agonía y las naranjas bajo el sol

La vida iba entre ese muro y las paredes de silencio

Y los canes centinelas de sus sueños

No dormían, veían sombras de cal

En las sombras del jardín

La luna muerta, noche muerta

Viento frío y un rosario ante el portón

Y un incendio amarillo y provisorio

Consumía el corazón

Y comenzó a buscar por entre las hogueras lentamente

Y su corazón ya no temía las llamas

Del infierno y las tinieblas sin fin

Habría de llegar

El amor

Кожен день ходив сухо

Через садок під сонцем

Мертва година, мертвий камінь

Агонія і апельсини під сонцем

Життя пішло між цією стіною і стінами тиші

І собаки-сторожі своєї мрії

Не спали, бачили липові тіні

У тіні саду

Мертвий місяць, мертва ніч

Холодний вітер і розарій перед воротами

І жовтий і тимчасовий вогонь

поглинув серце

І почав поволі шукати в багаттях

І його серце вже не боялося полум’я

Пекла і нескінченної темряви

мав би прибути

Любов