Upojenie (Ecstasy) - Pat Metheny, Anna Maria Jopek

Jest wiatr, co nozdrza meczyzny rozchyla;

Jest taki wiatr.

Jest mrz, co szczeki meczyzny zmarmurza;

Jest taki mrz.

Nie jeste dla mnie tymianek ni ra,

Ani te «czua pod miesicem chwila" —

Lecz ciemny wiatr,

Lecz biay mrz.

Jest taki deszcz, co wargi kobiety odmienia;

Jest taki deszcz.

Jest blask, co uda kobiety odsania;

Jest taki blask.

Nie szukasz we mnie silnego ramienia,

Ani ci w myli «klejnot zaufania»,

Lecz sony deszcz,

Lecz zoty blask.

Nie szukasz we mnie silnego ramienia,

Ani ci w myli «klejnot zaufania»,

Lecz sony deszcz,

Lecz zoty blask.

Jest skwar, co ciaa kochankw spopiela;

Jest mier, co oczy kochankw rozszerza;

Jest taka mier.

Oto na ronych polanach Wesela

Z koci soniowej unosi sie wiea

Czysta jak skwar,

Gadka jak mier.

Czysta jak skwar,

Gadka jak mier.

Jest taki wiatr.

Jest taki wiatr.

Jest taki blask.

Jest taka mier.

Jest taki wiatr.

Jest taki wiatr.

Jest taki blask.

Jest taka mier.

Jest taki wiatr.

Jest taki wiatr.

Jest taki blask.

Jest taka mier.

Є вітер, що відкриває мені ніздрі;

Там такий вітер.

Це замерзання, яке холодне з щелепами м'яса;

Є такий мр.

Ти для мене не чебрець,

Вона також «не відчула ні хвилини під місяцем» -

Але темний вітер

Але небо біле.

Іде дощ, що змінює жіночі губи;

Є такий дощ.

Є сяйво, яке оголює стегна жінки;

Є таке сяйво.

Ти не шукаєш в мені міцної руки

Ви також не "коштовний камінь довіри",

Але соні дощ

Але золоте сяйво.

Ти не шукаєш в мені міцної руки

Ви також не "коштовний камінь довіри",

Але соні дощ

Але золоте сяйво.

Гаряче, що тіло закоханих спалило;

Є смерть, що розширює очі закоханим;

Є така смерть.

Тут на ранкових галявинах Весілля

Від сина сина височіє вежа

Чистий, як тепло

Говорить як смерть.

Чистий, як тепло

Говорить як смерть.

Там такий вітер.

Там такий вітер.

Є таке сяйво.

Є така смерть.

Там такий вітер.

Там такий вітер.

Є таке сяйво.

Є така смерть.

Там такий вітер.

Там такий вітер.

Є таке сяйво.

Є така смерть.