Solo tú - Pastora Soler

Detrás de los latidos secos que deja el reloj

Detrás de esa sonrisa a media asta y sin color

Detrás de los amigos y del humo a contraluz

Detrás de los espejos y las sombras estás tú

Detrás de las pisadas de los que vienen y van

Detrás de un calendario que adelanta marcha atrás

Detrás de cada foto, de su cara y de su cruz

Detrás de la prisión de mis nocturnos estás tú

Y por más que me digo mil veces

Que debo seguir y vivir

Y por más que reniego tu nombre

No puedo librarme de ti…

Porque estás en las canciones

En las costuras de mi cuerpo, en los colores

En otros labios y otros besos, en poemas

Que me recuerdan que no estás

En los silencios que de noche gritan en mi soledad

En las mañanas

Siempre desnuda de tu olor

En las ventanas cerradas a este corazón

En estas alas que ya no vuelan hacia el sur…

Detrás de todo

Detrás no hay nada más que tú

Detrás de cada esquina de esta fría y gran ciudad

Detrás de ese teléfono que se olvidó de hablar

Detrás de las tormentas, de la calma y la quietud

Detrás de otros gestos y otras voces estás tú

Detrás de cada abrazo que hace despertar mi piel

Detrás de cada carta que escribí y que quemé

Detrás del negro cielo, el blanco invierno, el mar azul, detrás de cada día y

cada noche ahí estás tú

Y por más que me digo mil veces

Que debo seguir y vivir

Y por más que reniego tu nombre

No puedo librarme de ti…

Porque estás en las canciones…

Позаду залишені годинником сухі удари

За тією усмішкою на півперсона і без кольору

Позаду друзі і підсвічений дим

За дзеркалами і тінями ти

За слідами тих, хто приходить і йде

За календарем, який повертається назад

За кожною фотографією його обличчя і його хрест

За в'язницею мого нічного ти

І стільки, скільки я собі тисячу разів кажу

Щоб я мав жити далі

І як би я не заперечував твоє ім’я

Я не можу позбутися тебе...

Бо ти в піснях

У швах мого тіла, у кольорах

В інших губах і інших поцілунках, у віршах

що нагадує мені, що ти ні

У тиші, що кричать вночі в моїй самотності

вранці

Завжди оголена від твого запаху

У закриті вікна до цього серця

На цих крилах, що вже не летять на південь...

за всім

Позаду немає нічого, крім тебе

За кожним кутком цього холодного великого міста

За цим телефоном ти забув говорити

Позаду шторми, тиша і тиша

За іншими жестами та іншими голосами стоїть ти

За кожним обіймом, від якого моя шкіра прокидається

За кожним листом, який я написав і спалив

Позаду чорне небо, біла зима, синє море, позаду кожен день і

щовечора ти тут

І стільки, скільки я собі тисячу разів кажу

Щоб я мав жити далі

І як би я не заперечував твоє ім’я

Я не можу позбутися тебе...

Бо ти в піснях...