Respect - Paco, 10vers, Ritzo

Moi j’ai d’la rime à rebibi, j’ai de l’appétit-tit

J’serais tranquille à vie si j’coupais l’doigt d’P.

Diddy

Si si, ça nous rend vicelard de vivre ici

Bizarre, maîtrise-là cette crise arrive si vite

Merde guette l'État c’gros bâtard

Donc combats c’est l’dégât, y’aura pas d’ex-aequo

Peu d’rêves exaucés, tracas, mauvaises passes

Moi qui rêvait de ronfler dans c’palace au Texas

Patience, ouais mes couilles c’est de la foutaise

Écoute c’est la fournaise, t’es fou l'État nous baise

Dicave l’hystérie, y’a ni calme, ni répit

Marginale ma rime n’a pas l’RIB à Ribery

J’trime parmi les rats, c’rap m’a libéré

Finir à Ville-Evrard ce n’est as-p la vie rêvée

Grave l’ami c’est vrai, nan j’dramatise pas

Tant que la crasse y sera, j’serai pas ravi d’rester

Respect à tout un tas d’gens qui tiennent bon

Dur, dur d'être honnête quand la gentillesse plombe

Du-per à l’heure où s’agrandit c’tiers monde

Les gens parlent plus de lumière mais d’malchance qui fait de l’ombre

Respect à tous ces tas d’gens qui tiennent bon

Dur, dur de rester debout quand la rage et la fièvre montent

Du-per entre les doutes, l’ombre et la lumière

Je n’attends pas qu’on retire mon collier d’chien quand les miens tombent

J’ai que d’la rime à bicrave, quelques lignes en vrac, un pilon, l’mic en main

Rien d’autres à donner en dehors de ma vie de Bastard dans la Bim Bam

Dix années de rage à bouffer grisaille et poisse

Aussi sec que j’puisse paraître ne doutez pas d’la puissance de mes bras

Écrire pour exister, j’dérive entre l’mystère d’mes dires

Et toute cette merde pour enfin comprendre que la force de résister se mérite

J’ai passé l'âge de parler de freestyle et de rap

Désolé si parfois j’vous donne l’impression d’me résigner si vite

Putain de merde, j’ai perdu le fil de ma plume d’un geste

Effacer l’sourire d’mes lèvres quand ils m’ont dis que j'étais plus qu’infeste

«Suce ce 16» comme Jeff le Nerf, j’mets juste un zeste

D’colère dans mes pseudos punchlines alors que ces fils de pute l’intègrent

J’reste de loin un môme, un pur berbère

Sachez que toucher le mic était bien plus qu’un rêve

Si j’dis n’croire en plus rien c’est parce que j’ai peu d’foi en l’homme

Et j’stopperai net le jour où mes écrits ne seront plus sincères

J’ai d’la rime à rebibi comme un journaliste à Gaza

Et les mains sales c’est pas une mode, c’est un fait pas un hasard

Je connais l'État, ce sourire jaune planqué sous une tonne de produits

Moi j’dirais que la répression ça donne des tonnes de bandits

Et les petits grandissent mal, bercé par l’ami Sheïtan

À 15 ans veulent plus de l'école, ils veulent tous la vie d’César

Y’a des familles qui passent l’hiver avec l’espoir de voir l'été

Ils nous gavent à la télé avec leur merde de variété

On a perdu l’goût d’la médaille et en même temps des frères dans XXX

Laissez-moi donc, j’vous l’dis en vrai j’suis refais dans l’ombre

Et qu’ils laissent à mes frères leur barbe, leur maison et leurs terres

À mes sœurs leur dignité, elles seules ont le pouvoir d'être mère

À nos pères, le respect qui leur est dû d’avoir fait tourner la France

Sans pouvoir pousser leurs fils aux études

À nos mères pour la chaleur de leur amour et de leur souffrance

C’est pas des yeux mais du cœur qu’elles pleurent tout l’temps

J’ai d’la force pour les frères…

Faut qu’on s’sorte de là…

Car c’est l’mien…

Aux âmes offensées…

Je me rue sur la seule arme que j’ai sans regrets…

Le mic mon gun, unique issue pour jarter hors d’ce trou à rats…

J’ai d’la force pour les frères…

Faut qu’on s’sorte de là…

Chaque jour qui passe, j’vois vos sourires ce sont mes peurs qui s’cassent…

Respect une fois de plus à tous ceux qui m’entourent…

Chacun porte sa poubelle, moi-même j’ai mon cortège de bennes…

Я, я маю риму з ребібі, я маю апетит-цицьку

Я був би в безпеці для життя, якби відрізав П палець.

Дідді

Якщо так, то це змушує нас жити тут як збоченці

Дивно, візьміть це під контроль, ця криза настає так швидко

Лайно стежить за державою, ти велика сволота

Отже, боротьба - це збиток, нічиєї не буде

Мало здійснених мрій, клопотів, поганих пропусків

Я, який мріяв хропіти в цьому палаці в Техасі

Терпіння, так, мої яйця сміття

Слухай це піч, ти здурів держава нас трахає

Пориньте в істерику, немає спокою, немає перепочинку

Маргінальна моя рима не має RIB у Рібері

Я працюю серед щурів, цей реп мене звільнив

Опинитися у Віль-Еврарі — це не життя мрії

Серйозний друже, це правда, ні, я не драматизую

Поки гидота там, я не буду радий залишатися

Повага до багатьох людей, які тримаються

Важко, важко бути чесним, коли на заваді стає доброта

Ду-пер у той час, коли цей третій світ росте

Люди більше говорять про світло, а не про нещастя, яке кидає тінь

Повага всім цим людям, які тримаються

Важко, важко не спати, коли гнів і лихоманка зростають

Ду-пер між сумнівами, тінню і світлом

Я не чекаю, поки з моєї собаки знімуть нашийник, коли мій відпаде

У мене є лише бікраве римування, кілька рядків, товкач, мікрофон у руці

Більше нічого, крім мого життя виродка в Бім Бамі

Десять років люті, що поглинає смуток і невдачу

Яким би сухим я не виглядав, не сумнівайтеся в силі моїх рук

Пишіть, щоб існувати, я дрейфую між таємницею моїх слів

І все це лайно, щоб нарешті зрозуміти, що сила для опору зароблена

Я занадто старий, щоб говорити про фрістайл і реп

Вибачте, якщо іноді у вас складається враження, що я так швидко змиряюся

Боже чортове, я втратив нитку ручки одним жестом

Зітри посмішку з моїх вуст, коли мені сказали, що я більш ніж заражений

"Suck that 16", як Джефф Нерф, я просто вклав родзинку

Злість у моїх головних нотах, коли ці придурки інтегрують це

Я здалеку залишаюся дитиною, чистим бербером

Знай, що доторкнутися до мікрофона було не просто мрією

Якщо я кажу, що більше ні в що не вірю, то це тому, що я мало вірю в людину

І я зупинюся того дня, коли мої твори перестануть бути щирими

У мене є рима з rebibi, як у журналіста в Газі

І брудні руки - це не примха, це факт, а не випадковість

Я знаю штат, ту жовту посмішку, сховану під тонною продуктів

Я б сказав, що репресії дають тонни бандитів

І погано ростуть малі, колисані другом Шейтаном

У 15 років вони не хочуть більше школи, вони всі хочуть життя Сезара

Є сім'ї, які зимують з надією побачити літо

Вони годують нас по телевізору своїм естрадним лайном

Ми втратили смак медалі, а заодно і братів по ХХХ

Тож залиште мене, я вам правду кажу, що я знову в тіні

І залиште моїм братам свої бороди, свої домівки та свої землі

Для моїх сестер їхня гідність, тільки вони мають право бути матерями

Нашим батькам — повага, яка їм належить за те, що вони змусили Францію обертатися

Не маючи змоги підштовхнути синів до навчання

Нашим матерям за тепло любові і страждань

Весь час плачуть не від очей, а від серця

Маю силу для братів...

Ми повинні звідси піти...

Тому що це моє...

До скривджених душ...

Я кидаюся до єдиної зброї, яку маю, не шкодуючи...

Мікрофон, мій пістолет, єдиний спосіб вистрибнути з цієї щурячої нори...

Маю силу для братів...

Ми повинні звідси піти...

Кожен день, що минає, я бачу твої посмішки, це мої страхи розбивають...

Ще раз респект всім навколо...

Кожен несе свою урну, у мене своя процесія смітників...