On se laisse aller - Paco, Tragik

Suis-nous au fond du gouffre frère

Où la chance nous donne pas d’nouvelles

J’veux la carrure d’un homme à tout faire

On s’fait la guerre avec des couverts

Tous entassés au fond du gouffre, dans la merde comme ta poubelle

J’me laisse aller j’ai plus d’mémoire, la tentation m’apprivoise

L’association avec le diable, la sensation d’un samedi soir

Avec un ton-car en M

J’me laisse aller, j’perds mon équilibre dans un monde à l’envers

C’est l’droit chemin qu’on veut pas voir et que tous les morveux délaissent

À 27 piges il est trop tard pour gagner la mort de vieillesse

J’me laisse aller sans m’retourner en sachant que ça crée des nuances

Je m’accroche à rien sauf au volant d’ma vie avant d’freiner d’urgence

Il est l’heure que j’range ma 'teille et mon ardeur animale

La tentation génère un mal qui brise des valeurs familiales

Alors j’me plonge dans mes écrits et des fois j’ai l’air absent

Mais prends pas exemple sur nous on s’en sort peu généralement

— Oh Paco ça dit quoi là?

T’as pas l’air bien ma gueule

— Non j’avoue j’dors pas trop en c’moment, t’as vu?

J’mange mal, j’picole trop

— C'est rien frérot, laisse-toi aller, profite, on a qu’une vie

— Ah j’avoue t’as raison, on réfléchira plus tard

— Vas-y t’inquiète, suis-moi

Entre doute et désillusion, trop têtu j’ai ramé

Écoute et suis l’intuition, faudrait que tu t’laisses aller

Tu végètes au fond du gouffre, tu t’répètes «vas-y fonce»

Tu sais bien qu’au fond tu souffres, ouais t’es c’gars qui l’ponce

Entre doute et désillusion, trop têtu j’ai ramé

Écoute et suis l’intuition faudrait que tu t’laisses aller

Depuis des années en ien-ch à courir après des rêves

Le bonheur est un jeu, faut sourire malgré ses règles

C’est déprimant l’ami tellement on s’emballe devant l’flouze

J’avancerai dans la vie, je n’attendrai pas que l’vent m’pousse

Je fais ça pour mes petits, oui là j’ouvre ma gueule en douce

Je cavale jour et nuit mais je n’suis pas l’seul en course

Nous aveuglant tous, elle nous pousse vers la brume

J’vais parler d’la thune que je dois, que j’rembourse

Cette rage me rend ouf, je laisse aller ma plume

Depuis des années j’assume, vers le bas je m’engouffre

Cette life je l’enfourche, je la bouffe à pleines dents

Pour ne pas m’dire dans 20 ans que c’parcours soit décevant

Finir sur l’banc d’touche, manquer de courage et d’plan

À souvent vivre dans l’rouge, la force des sous lynche les gens

La débrouille fera ger-man, on s’contente de si peu

On devient fou c’est gênant j’crois qu’on s’plante de si peu

Pour ça je m’laisse aller, j’serai content de vivre mieux

L’subconscient est cramé, il comprend que c’qu’il veut

Pour ça laisse-toi aller, profite du temps qui t’reste

Tous titubent dans l’ivresse ou circulent dans l’business

Des bitures, des piqûres, douces pilules anti-stress

Ton bonheur tu l’simules, trouve l’issue en vitesse

Слідуйте за нами до нижнього брата

Де удача не дає нам новин

Хочу конструкцію різноробочого

Ми йдемо на війну зі столовими приборами

Все звалено на дні прірви, в лайні, як ваше сміття

Я відпускаю себе, у мене більше пам’яті, спокуса мене приборкує

Асоціація з дияволом, відчуття суботнього вечора

З тонкаром в М

Я відпускаю себе, втрачаю рівновагу в перевернутому світі

Це правильний шлях, який ми не хочемо бачити і який покидають усі нахабники

У 27 років вже пізно перемагати смерть від старості

Я дозволив собі піти, не оглядаючись, знаючи, що це створює нюанси

Я не чіпляюся ні за що, крім керма свого життя перед екстренним гальмуванням

Мені пора прибрати свою пляшку і свій тваринний запал

Спокуса породжує зло, яке ламає сімейні цінності

Тому я занурююсь у свої твори, а іноді здається, що мене немає

Але не беріть з нас приклад, ми зазвичай з цього не виходимо

— О, Пако, що це говорить?

Ти погано виглядаєш на моєму обличчі

«Ні, визнаю, що зараз я не дуже багато сплю, ти бачив?

Я погано їм, багато п'ю

«Нічого, брате, відпусти, насолоджуйся, у нас тільки одне життя

«Ах, визнаю, що ви маєте рацію, ми подумаємо про це пізніше

«Вперед, не хвилюйся, іди за мною».

Між сумнівом і розчаруванням, надто впертий я греб

Слухайте і дотримуйтесь інтуїції, ви повинні відпустити себе

Ви вегетуєте на дні прірви, повторюєте собі «вперед»

Ви добре знаєте, що в глибині душі ви страждаєте, так, ви той хлопець, який це шліфує

Між сумнівом і розчаруванням, надто впертий я греб

Слухайте і дотримуйтесь інтуїції, якщо ви відпустите себе

Роками в ien-ch ганявся за мріями

Щастя - це гра, вона повинна посміхатися, незважаючи на її правила

Це так пригнічує друга, що ми захоплюємося невизначеністю

Я буду рухатися вперед по життю, не буду чекати, поки мене вітер підштовхне

Я роблю це для своїх маленьких, так, я тихо відкриваю рот

Я бігаю вдень і вночі, але я не один у перегонах

Осліпивши нас усіх, вона штовхає нас у туман

Я буду говорити про гроші, які я винен, які я відшкодовую

Ця лють змушує мене фукнути, я відпускаю перо

Я припускаю, що роками я мчу вниз

Я їжджу цим життям, з’їдаю його на повну

Щоб не казати мені через 20 років, що цей курс розчарує

Опинитися на узбіччі, не вистачає сміливості та плану

Щоб часто жити в мінусі, сила підсудних людей

Винахідливість зробить німця, нас так мало влаштовує

Ми сходимо з розуму, це соромно, я думаю, що ми так мало розбиваємося

За це я відпускаю себе, буду радий жити краще

Підсвідомість спалена, він розуміє, що хоче

Для цього відпустіть себе, використайте час, який у вас залишився

Всі хитаються в пияцтві або ходять у справах

Укуси, уколи, солодкі таблетки від стресу

Своє щастя, ти його симулюєш, швидко знаходиш вихід