Autotune automne - Orties

Les sanglots longs de l’automne

Ma tristesse est monotone

Je me souviens des jours anciens dans la forêt

La brume, le vent entonnent

Une chan-chanson d’automne

Entendue très très loin

Sous les cieux violets

(Pinpinlin…)

Sous les cieux violets

Je traversais une forêt bleue je m’y suis promenée

J’hésitais entre ré-peu et me laisser emmener

Le vent, les feuilles mortes paraissaient trop esthétiques

J’ai usé de mes forces pour n’plus penser être statique

Dans les plus hautes sphères l'épiderme devient synthétique

Sky, latex le cœur se ferme, ch’min initiatique

A l’orée du lac, on se baignera

L’eau n’aura pas d’impact

Lancelot me portera

A-A l’aurore une marque

Apparaît dans l’noir

Je la prends pour or

Elle porte des traces de blessures

Et les fragments d’amour

Les sanglots longs de l’automne

Ma tristesse est monotone

Je me souviens des jours anciens dans la forêt

La brume, le vent entonnent

Une chan-chanson d’automne

Entendue très très loin

Sous les cieux violets

(Pinpinlin…)

Sous les cieux violets

Feuilles mortes, cocaïne

Le ciel d’octobre et halloween

Dans l’automne on fait des lignes

Eh eh ouais

Nuit blanche paillettée

J’vois des lutins, des Walt Disney

Des Bambi un peu hautains qui me disent que j’suis

Écorchée, écorchée

Les yeux noirs argentés

Sur le chemin de cailloux pour l'éternité

Elle est retrouvée (quoi? quoi? quoi ?)

L'éternité

Les sanglots longs de l’automne

Ma tristesse est monotone

Je me souviens des jours anciens dans la forêt

La brume, le vent entonnent

Une chan-chanson d’automne

Entendue très très loin

Sous les cieux violets

(Pinpinlin…)

Sous les cieux violets

Autotune automne

S’enfonce dans les dunes

C’est plus personne on chantonne

Pour les fantômes

Autotune automne

Au fond d’une amertume

obscurs

(Pinpinlin…)

Se noient dans des obscurs

Les sanglots longs de l’automne

Ma tristesse est monotone

Je me souviens des jours anciens dans la forêt

La brume, le vent entonnent

Une chan-chanson d’automne

Entendue très très loin

Sous les cieux violets

(Pinpinlin…)

Sous les cieux violets

Довгі ридання осені

Моя печаль одноманітна

Згадую старі часи в лісі

Туман, вітер лунає

Осіння пісня-пісня

Чути далеко далеко

Під фіолетовим небом

(pinpinlin…)

Під фіолетовим небом

Я йшов через блакитний ліс, я йшов через нього

Я вагався між тим, щоб переоцінити себе та дозволити себе взяти

Вітер, відмерлі листя виглядали занадто естетично

Я використав свою силу, щоб більше не думати про статичність

У найвищих сферах епідерміс стає синтетичним

Небо, латекс серце закривається, шлях посвячення

На краю озера ми будемо купатися

Вода не матиме впливу

Ланселот понесе мене

А-На світанку знак

З'являється в темряві

Я приймаю її за золото

На ній сліди ран

І уламки кохання

Довгі ридання осені

Моя печаль одноманітна

Згадую старі часи в лісі

Туман, вітер лунає

Осіння пісня-пісня

Чути далеко далеко

Під фіолетовим небом

(pinpinlin…)

Під фіолетовим небом

Мертве листя, кокаїн

Жовтневе небо та Хеллоуїн

Восени робимо рядки

Гей, гей, так

Блискуча біла ніч

Я бачу ельфів, Уолт Дісней

Якийсь пихатий Бембі, який каже мені, що я є

Здертий, шкуру

сріблясто-чорні очі

На кам’янистий шлях до вічності

Її знайшли (що? що? що?)

вічність

Довгі ридання осені

Моя печаль одноманітна

Згадую старі часи в лісі

Туман, вітер лунає

Осіння пісня-пісня

Чути далеко далеко

Під фіолетовим небом

(pinpinlin…)

Під фіолетовим небом

Автоналаштування падіння

Занурюючись у дюни

Ми вже нікого не співаємо

Для привидів

Автоналаштування падіння

На дні гіркота

незрозумілий

(pinpinlin…)

Потонути в темряві

Довгі ридання осені

Моя печаль одноманітна

Згадую старі часи в лісі

Туман, вітер лунає

Осіння пісня-пісня

Чути далеко далеко

Під фіолетовим небом

(pinpinlin…)

Під фіолетовим небом