Autoroute - Orties

L’odeur du vernis au p’tit matin sur la banquette arrière

Vois la gueule ternie, le teint qui inquiète ma mère

Dans un vertige, la nuit s’termine

J’ai d’la raie menthe à l’eau plein la poitrine

A bord d’une berline sale

Toujours féline même trash

Le mec un coup, la came s’inhale, je sens les berlins' vibes

J’y suis jamais allée mais j’me croirais dans l’Oregon

Si la mort veut m’parler elle attendra que j’lui réponde

Dans la voiture toutes mes pensées vacillent

C’est l’aventure, hier j’ai trop pris de pastilles

Tout paraît plus acide, goût du rétro

J’me fais facile Pedro et j’plais même à cent d’trop

Dessine un cœur du bout des doigts, j’l’embrasse avant qu’il parte

Bah ouais ici on lèche la vitre pour enlever la buée (dark!)

Son hardtek à toute patate, la rue palpite

Mes artères me font mal, elles battent si fortes que j’crains le bad trip

On est encore loin?

Quand est-ce qu’on arrive?

On est en avance, ou en avril?

On va en vacances, ou à l’asile?

Quand est-ce qu’on arrive?

Dis moi quand est-ce qu’on arrive

C’est toi qui conduis, cheveux au vent

Bonbon candy on roulera jusqu’au matin, pardi

600 à l’heure sur l’autoroute, la vitre est baissée

Chapeau plus T-shirt rose, les grandes vacances mon décès

Musique à fond, les étoiles sont blanches et glacées

Dans mes bas-fonds on ira entre nous, ce grand fossé

Mon rouge à lèvres se mélange au sang, bébé

Avant de voir les anges je sens ces cœurs sous mon décolleté

J’me regarde dans le rétro

Tu sais qu’je t’aime plus que pas trop, on va tout là-haut

Dernier parking plein de boue et des roseaux

La pare-brise se divise, on s’en bat le diamant rouge est nouveau

Finir sa vie, une chanson d’amour à la radio

Quand la mort nous a pris la chanteuse disait «Ciao "

On est encore loin?

Quand est-ce qu’on arrive?

On est en avance, ou en avril?

On va en vacances, ou à l’asile?

Quand est-ce qu’on arrive?

Dis moi quand est-ce qu’on arrive

Запах лаку для нігтів рано вранці на задньому сидінні

Подивіться на потьмяне обличчя, колір обличчя, який турбує мою маму

Запамороченням закінчується ніч

У мене м’ятний промінь у воді, повній скрині

У брудному седані

Завжди котячий сміття

Хлопець постріл, камера вдихає, я відчуваю вібрації Берліна

Я ніколи там не був, але мені здається, що я в Орегоні

Якщо смерть хоче зі мною поговорити, вона буде чекати, поки я їй відповім

В машині всі мої думки коливаються

Це пригода, вчора я взяв забагато пастилок

Все здається більш кислотним, смаком ретро

Я полегшую себе, Педро, і мені навіть подобається сотня занадто багато

Намалюй серце кінчиками пальців, я цілую його перед тим, як він піде

Ну так, тут ми облизуємо скло, щоб прибрати туман (темно!)

Його хардтек до будь-якої картоплі, вулиця пульсує

Мої артерії болять мене, вони б’ються так сильно, що я боюся невдачі

Як далеко ми ще?

Коли ми приїдемо?

Нам рано чи в квітні?

Ми йдемо у відпустку, чи в притулок?

Коли ми приїдемо?

Скажи мені, коли ми прийдемо

Ти за кермом, волосся на вітрі

Цукерками ми будемо кататися до ранку, звичайно

600 на годину на шосе, вікно опущене

Капелюх плюс рожева футболка, велика відпустка моя смерть

Гучна музика, зірки білі й крижані

На моїй мілині ми підемо між нами, ця велика щілина

Моя помада змішується з кров'ю, дитино

Перш ніж побачити ангелів, я відчуваю ці серця під своїм декольте

Я дивлюся на себе в ретро

Ти знаєш, що я люблю тебе більше, ніж не дуже, ми йдемо до кінця

Остання стоянка, повна бруду й очерету

Лобове скло розколюється, нам нафіг, червоний діамант новий

Покінчити з життям, пісня про кохання на радіо

Коли смерть забрала нас, співак сказав "Чао"

Як далеко ми ще?

Коли ми приїдемо?

Нам рано чи в квітні?

Ми йдемо у відпустку, чи в притулок?

Коли ми приїдемо?

Скажи мені, коли ми прийдемо