Quale allegria - Ornella Vanoni

Quale allegria

Se ti ho cercato per una vita senza trovarti

Senza nemmeno avere la soddisfazione di averti

Per vederti andare via

Quale allegria

Quale allegria

Se non riesco neanche più a immaginarti

Senza sapere se volare, se strisciare

Insomma, non so più dove cercarti

Quale allegria

Quale allegria

Senza far finta di dormire con la tua guancia sulla mia

Saper invece che domani «Ciao, come stai»

Una pacca sulla spalla e via

Quale allegria…

Quale allegria

Cambiar faccia cento volte per far finta di essere un bambino

Di essere un bambino…

Con un sorriso ospitale, ridere e cantare, far casino

Insomma far finta che sia sempre un carnevale

Sempre un carnevale…

Senza allegria

Uscire presto la mattina

La testa piena di pensieri

Scansare macchine e giornali

Tornare in fretta a casa

Tanto oggi è come ieri

Senza allegria

Anche sui treni e gli aeroplani

O sopra un palco illuminato

Fare un inchino a quelli che ti son davanti

E son in tanti e ti battono le mani

Senza allegria

A letto insieme senza pace

Senza più niente da inventare

Esser costretti a farsi anche del male

Per potersi con dolcezza perdonare

E continuare

Con allegria

Far finta che in fondo in tutto il mondo

C'è gente con gli stessi tuoi problemi

Per poi fondare un circolo serale

Per pazzi sprassolati e un poco scemi

Facendo finta che la gara sia

Arrivare in salute al gran finale

Mentre è già pronto Andrea

Con un bastone e cento denti

Che ti chiede di pagare

Per i suoi pasti mal mangiati

I sogni derubati, i furti obbligati

Per essere stato ucciso

Quindici volte in fondo a un viale

Per quindici anni, la sera di Natale…"

Яка радість

Якщо я шукав тебе ціле життя, не знайшовши

Навіть не маючи задоволення від вас

Щоб побачити, як ти йдеш

Яка радість

Яка радість

Якщо я навіть не можу тебе більше уявити

Не знаючи, чи летіти, чи то повзати

Словом, я вже не знаю, де тебе шукати

Яка радість

Яка радість

Не вдаючи, що спиш, приклавши щоку до мене

Натомість знаючи, що завтра "Привіт, як справи"

Поплескування по спині — і ви

Яка радість...

Яка радість

Сто разів змінюй обличчя, щоб прикинутися дитиною

Бути дитиною...

З гостинною посмішкою смійтеся і співайте, шуміть

Одним словом, удавайте, що це завжди карнавал

Завжди карнавал...

Без радості

Виходьте рано вранці

Голова повна думок

Уникайте автомобілів і газет

Швидко повертайся додому

Сьогодні так багато, як учора

Без радості

Навіть у поїздах і літаках

Або на освітленій сцені

Зробіть уклін тим, хто перед вами

А їх багато і вони плескають у долоні

Без радості

У ліжку разом без спокою

Нема чого вигадувати

Бути змушеним також завдати собі шкоди

Вміти прощати себе з солодкістю

І продовжуйте

З радістю

Робіть вигляд, що практично скрізь

Є люди з такими ж проблемами, як і ви

Щоб потім заснувати вечірній клуб

Для несамовитих і трохи дурних божевільних

Удавати, що раса є

До грандіозного фіналу дійдіть здоров’ям

Поки Андреа готовий

З палицею і сотнею зубів

Прохання заплатити

За його погано з'їдену їжу

Вкрадені мрії, вимушені крадіжки

За те, що вбили

П'ятнадцять разів у кінці проспекту

Вже п'ятнадцять років напередодні Різдва...»