La discesa e poi il mare - Ornella Vanoni

È così tutte le volte, è così anche stavolta:

Una carezza per sentire tutto il freddo di una fine

Una nausea balorda che ti appoggia ad una porta

È così anche stavolta

Sto soffrendo come un cane e mi rivedo da bambina

Appoggiata a un paracarro, che non oso stare male

Sto scendendo verso il mare, ho la scuola ormai alle spalle

In vacanza verso il mare, sto scendendo verso il mare

Con la faccia di mio padre che non gliene frega niente

Di quell’ennesima tortura della nostra villeggiatura

Torni in macchina e ti sembra di potercela ormai fare

L’equipaggio ti incoraggia, la discesa e poi il mare

Guarda come guida bene, come taglia ogni curva

E fai finta di sorridere e ti sforzi e non ci riesci

Di pescare con le mani ma hai le braccia troppo corte

In un bagno di sudore un pochino di vigore

E va be', ferma di nuovo, c'è la bimba che sta male

«Un'altra volta prendi il treno», «Non le dar più da mangiare»

Sulla fronte ormai di ghiaccio ti è conforto di sentire

La buona mano di tua madre che ti dice «Su, da brava!»

E la faccia di mio padre guarda in giro indifferente

Sta pensando al suo lavoro, al suo unico ristoro

Fuma la sua sigaretta con boccate lunghe, larghe

Quella faccia la ricordo come quella di un signore

Fortunato molto e forte, molto più di me davvero

E mi rivedo da bambina, sto scendendo verso il mare…

E mi rivedo da bambina, sto scendendo verso il mare…

Так щоразу, так і цього разу:

Ласка, щоб відчути весь холод кінця

Дурна нудота, що притуляє тебе до дверей

Це також і цього разу

Я страждаю, як собака, і бачу себе дитиною

Притулившись до тумби, я не смію погано себе почувати

Я спускаюся до моря, у мене зараз школа позаду

У відпустку до моря я спускаюся до моря

З обличчям мого батька, якому наплювати

Про цю незрозумілу муку нашого свята

Ви повертаєтеся в машину і відчуваєте, що вже можете це зробити

Екіпаж заохочує вас, спуск, а потім море

Подивіться, як він добре їздить, як ріже кожен поворот

І ти робиш вигляд, що посміхаєшся, і дуже стараєшся, але не можеш

Рибалити руками, але руки занадто короткі

У пітовій ванні трохи бадьорості

Добре, зупинись ще раз, дитина захворіла

«Іншим разом сядь потягом», «Більше її не годуй»

На тепер крижаному чолі це втішно чути

Добра рука твоєї мами, яка каже тобі: «Давай, як добрий!»

А обличчя мого батька байдуже озирається

Він думає про свою роботу, про своє єдине освіження

Він курить сигарету довгими широкими затяжками

Я пам’ятаю це обличчя як джентльменське

Дуже щасливий і сильний, набагато більше, ніж я насправді

І я бачу себе дитиною, спускаюся на море...

І я бачу себе дитиною, спускаюся на море...