In the Midst of Flaming Ruins - Desire of the Few - Ordo Rosarius Equilibrio

In the midst of flaming ruins sits a scarlet woman bare

Bearing arms of blooded silver sitting stalwart on a mare

She has journeyed through salvation she has journeyed all alone

She has journeyed through the twilight to find shelter in the sun

Lashed inside a raven corset wearing heels immersed in ash

Underneath her raven cloister she is blooded, bruised and scratched

She has journeyed through forever turning feathers into stone

Dressed in nothing but her girdle she bears carnage in her soul

In the midst of blood and fire sits a scarlet woman still

She is waiting for completion waiting patiently, tranquil

She has journeyed through purgation watching crimson turn to black

She is waiting for perfection scratching symbols in her back

Clenching hands reveal a dagger made of silver, made of lead

She is cutting crests of crimson carving symbols in the dead

From the apex of perfection hangs the loving Jesus crowned

Crowned in thorns of misconception as a beacon to the blind

In the midst of my desires sits a scarlet woman pure

She has journeyed through the slaughter to unveil the truth of four

Lashed inside her blooded girdle she is waiting for the rain

To deliver her from evil and deliver her from pain

Only seconds after waiting golden rain begins to fall

It relieves her aching body and revives the burning soil

As a consequence of murder foursome rises from the dew

To desire more than nothing is a hunger of the few

Серед палаючих руїн сидить оголена червона жінка

Маючи руки з кров’ю срібла, міцно сидить на кобилі

Вона пройшла через спасіння, вона подорожувала сама

Вона мандрувала крізь сутінки, щоб знайти притулок на сонці

Зав’язаний у корсеті ворона на підборах, занурених у попіл

Під монастирю ворона вона в крові, синці й подряпини

Вона вічно подорожувала, перетворюючи пір’я на камінь

Одягнена ні в що, крім свого пояса, вона несе бійню в душі

Посеред крові й вогню нерухомо сидить червона жінка

Вона чекає завершення, чекає терпляче, спокійно

Вона пройшла через очищення, спостерігаючи, як малиновий перетворюється на чорний

Вона чекає на досконалість, видряпаючи символи на спині

Стиснуті руки відкривають кинджал зі срібла, виготовлений із свинцю

Вона вирізає гребені малинових символів на мертвіх

На вершині досконалості висить люблячий Ісус увінчаний

Увінчаний тернями невірних уявлень, як маяк для сліпих

Посеред моїх бажань сидить червона жінка чиста

Вона пройшла через бійню, щоб розкрити правду про чотири

Прив’язана до свого закривавленого пояса, вона чекає дощу

Щоб визволити її від зла і позбавити її від болю

Лише через кілька секунд після очікування починає падати золотий дощ

Це позбавляє її болі в тілі й оживляє палаючий ґрунт

Як наслідок вбивства, четверо встають із роси

Бажати більшого, ніж нічого, це голод багатьох