Мама (Эйфория кризисных состояний) - Операция Пластилин

Эйфория кризисных состояний от

Рехаба до монастыря

Контролем в грязном баяне так

Со дна вырывался с боями я

Плечом к плечу с пацанами,

Которые стали семьей, крепче стали,

Ты говорила, что я никому не нужен,

Но посмотри на сотни людей этом зале.

Из точки «а» – мрачного детства,

Сквозь ад подростковых депрессий

В точку «б» - где нас везет вэн

В клуб после автограф-сессии.

Но есть та, кто все время рядом

Психиатр, ангел, подруга,

И то, что моя дурная башка еще на плечах –

Это ее заслуга

Как буддизма нет без страданий,

Кирпичей без васи и дани,

Совковых квартир без хлама,

Так и меня без тебя нет,

Мама, и харе кришна, и харе рама

Мама, и харе кришна, и харе рама

Мама, все твои раны, все твои драмы мои.

Эйфория кризисных состояний.

Ты уже все забыла, а я нет,

Как ты плакала вечерами,

А я пропадал, возвращаясь с цветами.

Неизменно белые хризантемы

Для моего культа, иконы, тотема.

Я был непутевым сыном, да

Но засыпать на твоих коленях -

Это самое высшее счастье!

Когда целое рвется на части,

И единицы стали нулями,

Когда наши лучшие треки,

В интернете кроют хуями.

В бесконечном туре на трассе,

Между ЕКБ и Тюменью,

Меня согреют две строчки в вацапе:

«я волнуюсь, одевайся теплее».

В следующей жизни мы станем китами,

И, попав под колеса сансары,

Семена разлетятся по разным местам,

Но я снова найду тебя.

Ейфорія кризових станів від

Рехаба до монастиря

Контроль у брудному баяні так

З дна виривався з боями я

Пліч-о-пліч з пацанами,

Які стали сім'єю, міцнішими стали,

Ти казала, що я нікому не потрібний,

Але подивися на сотні людей цього залу.

З точки «а» – похмурого дитинства,

Крізь пекло підліткових депресій

У точку «б» - де нас щастить вен

У клуб після автограф-сесії.

Але є та, хто весь час поряд

Психіатр, ангел, подруга,

І те, що моя погана голова ще на плечах –

Це її заслуга

Як буддизму немає без страждань,

Цегли без васи та данини,

Совкових квартир без мотлоху,

Так і мене без тебе нема,

Мама, і харе кришна, і харе рама

Мама, і харе кришна, і харе рама

Мамо, всі твої рани, всі твої драми мої.

Ейфорія кризових станів.

Ти вже все забула, а я ні,

Як ти плакала вечорами,

А я пропадав, повертаючись із квітами.

Незмінно білі хризантеми

Для мого культу, ікон, тотем.

Я був недолугим сином, так

Але засинати на твоїх колінах -

Це найвище щастя!

Коли ціле рветься на частини,

І одиниці стали нулями,

Коли наші найкращі треки,

В інтернеті криють хуями.

У нескінченному турі на трасі,

Між ЕКБ та Тюменню,

Мене зігріють два рядки у вацапі:

«я хвилююся, одягайся тепліше».

У наступному житті ми станемо китами,

І, потрапивши під колеса сансари,

Насіння розлетиться по різних місцях,

Але я знову тебе знайду.