Голосами - Операция Пластилин

Голосами всех убитых людей,

Голосами животных, запертых в тесных клетках,

Тех, кто встретит утро, болтаясь в петле,

Тех, кто видел жизнь лишь сквозь блистер таблеток.

Я – это крики всех, кто обречен,

Тех, кого замучили в полицейском отделе

Тех, кто всегда спасал, но не был спасен,

Тех, кто прикован к грязной больничной постели.

Во мне поют..

Во мне поют..

Во мне поют..

Во мне поют..

Дети, стреляющие из окон.

Стреляющие из окон.

Стреляющие из окон.

Голосами зверей, попавших в капкан,

Голосами тех, кто уже на пределе,

Тех, раньше всегда был молод и пьян,

А теперь навсегда заперт в собственном теле.

Я – это крики тех, принял удар,

Ребенка, увидевшего того, кто под кроватью,

Обитателей окраин, трущоб и хибар,

Женщины, шьющей себе похоронное платье.

Голосами порезов на слабых руках,

Пеной изо рта на излете,

Криками тех, кого выкрутил страх,

Пассажиров падающих самолетов.

Голоса, к которым мир был жесток

Голоса, для которых мир – это гетто

Они задают один лишь вопрос: «за что?»

Но каждый раз не получают ответа.

Голосами всіх убитих людей,

Голосами тварин, замкнених у тісних клітинах,

Тих, хто зустріне ранок, бовтаючись у петлі,

Тих, хто бачив життя лише крізь блістер пігулок.

Я – це крики всіх, хто приречений,

Тих, кого закатували у поліцейському відділі

Тих, хто завжди рятував, але не був врятований,

Тих, хто прикутий до брудного лікарняного ліжка.

У мені співають.

У мені співають.

У мені співають.

У мені співають.

Діти стріляють з вікон.

Стріляючі з вікон.

Стріляючі з вікон.

Голосами звірів, що потрапили в капкан,

Голосами тих, хто вже на межі,

Тих, раніше завжди був молодий і п'яний,

А тепер назавжди замкнений у власному тілі.

Я – це крики тих, що прийняли удар,

Дитину, яка побачила того, хто під ліжком,

Мешканців околиць, нетрів і халуп,

Жінка шиє собі похоронну сукню.

Голосами порізів на слабких руках,

Піною з рота на вильоті,

Криками тих, кого викрутив страх,

Пасажирів падіння літаків.

Голоси, до яких світ був жорстокий

Голоси, для яких світ – це гетто

Вони ставлять лише питання: «за що?»

Але щоразу не отримують відповіді.