След мой - Омела

Только зарево утра тронет леса —

Зазвучат голоса, что зовут в долгий путь.

Расколов вдалеке пополам небеса,

Засверкает даль, что наполняет грудь тоской.

Не простившись уйду по студёной росе,

По родной траве, что с детства верной была.

Вдаль от дома по ручьям, по холмам веди,

Проводи меня!

Освети зарницей путь, не забудь — вспоминай!..

Я буду рядом — знай…

Средь птичьих стай…

Птичьих стай…

По любимой земле я уйду на рассвет…

Меня больше нет, но моё солнце со мной, мой свет.

Поднимаю глаза к бесконечной реке

В звёздном молоке, что с детства поит дитя.

Помня нежность твою, я оставил свой след,

Отыщи мой свет, что я зажёг для тебя!

Вдаль от дома по ручьям, по холмам веди!

Проводи меня!

Освети зарницей путь, не забудь — вспоминай…

Я буду рядом — знай…

Средь птичьих стай…

Птичьих стай…

Я в водах смелых рек,

Я в соках спелых трав,

Я в тайнах темноты ночей,

Я в шелесте дубрав,

В горах искристый снег

Я в золотых стогах полей…

Ищи мой жар в тени озёр,

Где берег стёр луны пожар,

Меня услышь, я в вышине

Несу тебе сквозь ночи тишь

Свою любовь

Свою любовь…

Тільки заграва ранку торкнеться лісу—

Зазвучать голоси, що звуть у довгий шлях.

Розколовши вдалині навпіл небеса,

Засяє далечінь, що наповнює груди тугою.

Не розпрощавшись піду по студеній росі,

По родній траві, що з дитинства вірною була.

Вдалину від вдома по ручка, по горби веди,

Проведи мене!

Висвітли блискавкою шлях, не забудь—згадуй!..

Я буду поруч… знай…

Серед пташиних зграй.

Пташиних зграй.

По улюбленій землі я піду на світанок…

Мене більше немає, але моє сонце зі мною, моє світло.

Піднімаю очі до нескінченної річки

У зоряному молоці, що з дитинства напуває дитину.

Пам'ятаючи ніжність твою, я залишив свій слід,

Знайди моє світло, що я запалив для тебе!

Вдалину від вдома по ручка, по горби веди!

Проведи мене!

Висвітли блискавкою шлях, не забудь—згадуй…

Я буду поруч… знай…

Серед пташиних зграй.

Пташиних зграй.

Я в водах сміливих річок,

Я в соках стиглих трав,

Я в таємницях темряви ночей,

Я в шелесті дібров,

В горах іскристий сніг

Я в золотих стогах полів...

Шукай мій жар в тіні озер,

Де берег стер місяця пожежа,

Мене почуєш, я у висоті

Несу тобі крізь ночі тишу

Своє кохання

Своє кохання…