На лезвии скал - Омела

На острие воздушных ледяных дорог,

Навстречу ветреному снегу

Ищу на ощупь заколдованный порог,

Стезю к хрустальному ковчегу

Я ранен ветром, я в прицеле синих льдов

Ветров упругих злые стрелы

Осколки сердца жалят судорогой снов,

Сбивают с ног и вяжут тело

И я смотрю наверх,

Пытаясь угадать

Дороги слабый свет,

Чтоб этим светом стать

И зубы камня в темноте мне режут нить

Мою опору и спасение

Отняв надежду, унося возможность плыть

Вниз по заветному теченью

На вістря повітряних крижаних доріг,

Назустріч вітряному снігу

Шукаю на на дотик зачарований поріг,

Стезя до кришталевого ковчегу

Я поранений вітром, я в прицілі синіх льодів

Вітрів пружних злі стріли

Уламки серця жалять судомою снів,

Збивають з ніг і в'яжуть тіло

І я дивлюся нагору,

Намагаючись вгадати

Дороги слабке світло,

Щоб цим світлом стати

І зуби каменю в темряві мені ріжуть нитку

Мою опору і порятунок

Відібравши надію, несучи можливість плисти

Вниз за заповітною течією