Toufy - Oldelaf

Non, Toufy, saute pas,

Si tu sautes, tu mourras;

Il faut pas te flinguer,

Il vaut mieux te noyer.

Non, Toufy, pleure pas,

Une huître, ça pleure pas;

Tu peux pas te noyer,

Tu sais trop bien nager.

Tes potes sont avec toi:

Jean-Luc, Esméralda,

Ce poulpe et ce castor

Qui pleureraient à ta mort

Qu’est-ce que tu fais, Toufy?

C’est pas si moche, la vie;

Sauf quand on l’sida,

Et le cancer des doigts

Prends-moi dans tes p’tits bras,

Tant pis si t’en n’as pas;

On courra dans les champs,

Dans le soleil levant

Regarde-moi dans les yeux

Et partons tous les deux

Comme des enfants heureux

Ou des cochons hébreux!

Non, Toufy!

Aaaaaaaaaaaaaaaaahhhh!!!

Splotch!

Mais Toufy a sauté,

Sa coquille a morflé

Et le sang a giclé,

La rue fut salopée;

Son coude s’est disloqué,

Ses ongles ont explosé,

Ses cheveux ont frisé

Quand Toufy s’est vautré

Oncle Toufy est mort (est mort, est mort, est mort)

On y repense encore:

Son sourire angélique,

Et ses sourcils typiques

Maint’nant qu’il est là-haut,

Le ciel est bien moins beau,

Les coccinelles n’ont plus

Du tout de cuir chevelu

Toufy, Toufy,

Toufy, Toufy!

La morale de l’histoire,

Petit, tu dois savoir:

Une huître dépressive

Et un peu trop naïve

N’a plus toute sa raison

Et se moque des mouflons

Et quand tu la laisses choir

Ca tâche le trottoir

Ні, Туфі, не стрибай,

Якщо стрибнеш, то помреш;

Не треба стріляти в себе,

Краще втопись.

Ні, Туфі, не плач,

Устриця не плаче;

Ви не можете втопитися

Ти дуже добре вмієш плавати.

З тобою друзі:

Жан-Люк, Есмеральда,

Цей восьминіг і цей бобер

Хто заплакав би при твоїй смерті

Що ти робиш, Туфі?

Це не так потворно, життя;

За винятком випадків, коли ми хворіємо на СНІД,

І рак пальців

Візьми мене в свої маленькі обійми

Шкода, якщо у вас його немає;

Ми будемо бігати по полях,

На сонце, що сходить

Подивись мені в очі

І ходімо обидва

Як щасливі діти

Або єврейські свині!

Ні, Туфі!

Ааааааааааааааааааа!!!

Пляка!

Але Туфі стрибнув,

Її оболонка розжована

І хлинула кров,

Вулиця була заплутана;

Його лікоть вивихнуто,

Її нігті вибухали,

Її волосся завилося

Коли Туфі валився

Дядько Туфі помер (помер, помер, помер)

Ми знову думаємо про це:

Її ангельська посмішка,

І його типові брови

Тепер, коли він там

Небо набагато менш красиве,

Сонечка вже не має

Шкіра голови взагалі

Туфі, Туфі,

Туфі, Туфі!

Мораль оповідання,

Дитино, ти повинен знати:

Депресивна устриця

І трохи занадто наївно

Втратив розсудливість

І сміятися з овець

І коли ти її підведеш

Він забарвлює тротуар